"ІГРИ ГЕКАТОМБИ"
Продовження
4. І знову ж таки, обидва перші — Петро і Сталін відбивали психічний стан людності своїх імперій. Вони були просто звірами вищого рівня, не підконтрольні жодній силі. Можна тільки здогадуватися, що імператори інших держав також не пасли задніх щодо жорстокості, інакше їх просто не визнало б тогочасне середовище.
Утворення імперій починається з завоювання чужих земель, продовжується в зіткненнях між ними, а завершується перемогою слабшого чи революцією всередині держави. Це відбувається в апокаліптичні часи. Справді, народи, що створювали імперії, зазнали найбільших потрясінь у періоди найбільшої активності Темного сателіта і найгустішої його "тіні” за всі 25920 років.Тоді світом правили ті, хто народився в часи, наближені до 1881-го, тобто у найглупішу ніч людства. Перестали існувати Російська царська імперія — 1917 р., Австроугорська — 1918 р., Османська — 1922 р., Німецька (нова) — 1945 р., Італійська — 1945 р., Французька — 1958 р., Британська — 1960 р. Югославська 2000 р.
5. Особливу роль в історії відведено Російській імперії, яка, як уже мовилося, по суті, трансформувалася в нову — апокаліптичну форму і по тому проіснувала ще 73 роки і 7 місяців. На відміну від Нідерландів, Англії, Франції, Італії, вона не мала заокеанських і заморських колоній (на той час Аляску царський уряд уже продав Сполученим Штатам). Відтак після втрати Польщі, Фінляндії, прибалтійських республік, Західної України Росія, попри неосяжні простори, стала компактнішою. Це був аналог Мідо-Персії, Греції, імперського Риму, а головне — Вавілона з надмірною централізацією влади. Тому й св. Іван Богослов у своєму "Об’явленні...” називає її "Новим Вавилоном”. Як і Вавілон, Радянський Союз перетворився на рабовласницьку державу. За рознарядкою ЦК людей оголошували ворогами народу і забирали в рабство на побудову Біломор-каналу, добування колимського золота, магаданських мінеральних ресурсів і т. ін. Селян закріпачили. СРСР був поділений на області; їх нараховувалося десь стільки ж, як і сатрапій у Вавілоні.
Тим часом, прискорене "дихання” Темного сателіта, сягнувши десяти на століття (найбільшої відмітки), почало уповільнюватись. Сутності, означені найбільшим рівнем навісніння й одержимості, які доти посідали найвищі державні посади в імперіях світу, почали відходити. Натомість приходили такі, які з’явилися у людському світі на затуханні активності Орба, за ними — ті, що народилися уже в постапокаліптичний період. Імперії руйнуються. Великі людські моря міліють і висихають. Очищаються ріки (етноси) і джерела (людські роди). Настає період наповнення душ божою й суто людською мораллю. Тепер, у перші роки третього тисячоліття на Земній кулі практично не залишилося світових імперій — принаймні вавілонсько-римського аналога. Уже в двотисячному році з тріском розвалилася комуно-югославська імперія, яка утворилася в 1946 році.
Приклади зіткнень між великими імперіями — перша і друга світові війни, приклади озвіріння людності в державах і імперіях — революції і громадянські війни; формам жорстокості і самонищення людського виду немає ліку. І все те сталося упродовж якихось ста років — від 1850-го до 1950-го з піком армагеддону від початку до середини двадцятого століття. "І бачив я Ангола, що сходив із неба і що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. 2 І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років — 3 та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А потому він розв’язаний буде на короткий час” ( "Об’явлення св. Івана Богослова”, гл 20). Це пророцтво на кінець апокаліптичної доби.
І ще одне, з чого, мабуть, слід було почати цей розділ. Найбільша і найтриваліша з усіх світових держав Римська імперія також зародилася в часи, наближені до максимуму активності Темного сателіта — 30 р. до н. е. і визріла у перше століття н.е., коли Темний сателіт цілих сто років посилав у людський світ свої руйнівні для людської психіки астральні хвилі.
Так само й "Священна Римська імперія германської нації” була заснована у 962 році королем Німеччини Оттоном І у час, коли активність Темного сателіта сягнула найвищого рівня 9—10 на століття.
6. Отож можна вже передбачати, що десь у 2800 роки виникне нова світова держава, і що суспільний устрій її буде аналогічний тому, який був у Радянському Союзі. "7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в’язниці своєї. 8 І вийде він зводити народи на чотирьох краях землі Гога і Магога, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє — як морський пісок...” (Об’явлення..., гл.20). А перед тим сказано у цій главі: "він (змій) розв’язаний буде на короткий час”. Тобто режим той триватиме недовго. "9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба і пожер їх. 10 А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені вони будуть день і ніч на вічні віки” (гл.20). До цього слід додати, що "земля Гога й Магога” — біблійна назва території, що простягається від Каспійського моря до Карпат, а "вийшли вони на ширину землі” означає скоріше за все, що наступ темних сил почнеться не з Заходу чи Сходу, а з Півдня чи Півночі. "Ширина землі” — географічна паралель. Нострадамус писав про наші часи: "а затим пустить паростки та, котра так довго була безплідною, починаючи з 50-го градуса, і яка поновить усю Церкву Христову.” Нагадаємо, що 50-й градус — це географічна широта, яка оперізує зокрема й Україну на рівні Львівської, Київської і Харківської областей. Отож у пророцтві дається й територія, на якій спалахне армагеддон кінця третього тисячоліття.
7. Чи відбився період становлення імперій у передбаченнях Нострадамуса?
Ось що писав пророк у листі до сина: "Зробивши усі розрахунки (ми бачимо), що світ наближається до анарагонічного оберту”. Тобто повернення до висхідного пункту, коли завершиться поточне коло сонячного Зодіаку й почнеться нове. Як відомо, кінець старого й початок нового кола сонячного Зодіаку на хрестовій метриці часу — 1881 рік. Далі він пише: "Від того часу, коли я пишу (1 березня 1555 р.), і протягом 177 років 3 місяців і 11 днів світ унаслідок чуми, тривалого голоду й воєн, а потім повеней, що повторюватимуться багато років протягом цього періоду, настільки зменшиться і так мало людей залишиться, що не знайдуть охочих обробляти поля, які залишаться вільними стільки ж часу, скільки до того їх обробляли (скільки вони перебували у рабстві), і все те (відбудеться) за видимим небесним судом.” Якщо до 1 березня 1555 р., коли було написано лист, додати 177 років 3 місяці й 11 днів, то отримаємо 11 липня 1732 р. Нагадаємо, то був час, коли по світу ширилося мистецтво Рюйша.
На графіку 3 (авраамова дорога часу) це буде 7240 рік — один з років на відрізку кривої, коли активність Темного сателіта наближалася до максимуму. З протилежного боку максимуму (на виході з апокаліпсису) такій самій активності відповідатиме рік 7440-й. Тобто Нострадамус роком 1732-м (і навіть датою) дав початок апокаліптичних подій, зрештою, як і їх завершення. На христовій дорозі часу цей пік також відбився, але не так точно, як на авраамовій.
Думається, що 11 липня — це початок року (одного з 25920) сонячно-зодіакального календаря. Не 1 січня, не 21 березня, як було у давнину, а саме 11 липня нашого літочислення. Втім, це тільки здогад.
Х — роки.
Y — кількість років, сума цифр яких дорівнює 18, на століття.
Графік 3. Періодичність зміни активності Темного сателіта з
плином століть на авраамовій дорозі часу і пророцтва Нострадамуса.
8. "Тепер ми перебуваємо у сьомому числі тисячі, котра завершить усе, і наближаємося до восьмого, де знаходиться твердь восьмої сфери, що перебуває на зчисленні широти, (там), де всемогутній Господь закінчить коло (оберт): тоді небесні сузір’я (картини, образи) знову почнуть рухатись, і (це буде) вищий рух, який надасть сили і твердості землі: і не сховаються (зайдуть) вони, во віки віків, допоки Його воля не буде сповнена, але ніяк не інакше.”
Якби листа було написано у вісімнадцятому столітті, а не у шістнадцятому (1555), то слова "сьоме число тисячі”, "наближаємося до восьмого” можна було б зрозуміти як семисоті й відповідно восьмисоті роки другого тисячоліття. Але ж шістнадцяте століття назване сьомим числом тисячі. Отже йдеться не про календарну тисячу, а якусь іншу. Яку саме? У листі до короля Франції Генріха ІІ пророк наводить лік років від сотворіння світу: "Отже, від часу сотворіння світу до народження Ноя минуло тисяча п’ятсот шість років...” Таким чином, для Нострадамуса календар, до якого він прив’язував пророцтва, був авраамів. Поглянемо на графік 3 активності Орба для цього літочислення. Максимуми активності на ньому припадають на 1 — 100 рр., 900-й р., 1800 — 1900 рр., 2700 — 2800 рр., 3700-й рік. У пророцтві йдеться про період від 900-го до 1900 р., тобто між максимумом армагеддону у 900-му і кінцем армагеддону у 1900-му році (цей останній тривав цілих сто років). Це і є тисяча. Отож якщо рахувати від попереднього максимуму активності Орба — 900 року, то шістнадцяте століття справді буде сьомим числом тисячі, а сімнадцяте, "до якого наближаємося”, восьмим. Отже Нострадамус у цьому випадку рахував не за христовою, а за стародавньою — авраамовою метрикою часу, знаючи про динаміку наростання нещасть, які обваляться на людство, і про періоди їх максимумів. На христовій метриці часу Нострадамусова тисяча це десь — 891 (881) — 1881 рр.
Відтак стають зрозумілими й слова катрена LXXIV з X центурії:
"Коли рік обернеться до великого сьомого числа,
У цей час з’являться ігри гекатомби,
Незадовго до великого тисячного віку,
Коли мертві вийдуть із своїх могил.”
"Велике сьоме число” — сьома сотня (центурія) років у Нострадамусовій тисячі — це тисяча п’ятисоті роки другого тисячоліття, коли жив і пророкував Нострадамус. Саме на них припадає стрімке зростання активності Темного сателіта на авраамовій дорозі часу (див графік 3).
"У цей час з’являться ігри гекатомби.”
"Гекатомба” — грецьке слово. Воно означає принесення жертви богам із ста биків. Пізніше цим словом стали називати будь-яке велике врочисте жертвопринесення. У переносному значенні це — величезні жертви війни, терору, епідемії.
Ще одне грецьке слово з тим самим коренем — "Геката” — богиня місяця й ночі, чарівниця, що панує над демонами й лякає людей привидами.
Якщо сполучити ці два поняття, то отримаємо епідемії, війни, терор, масові вбивства, ніч, морок, жах.
"Гека” це — сто. Отож "ігри гекатомби” (множина) — століття, під час яких будуть принесені величезні жертви. Не сто биків, а сто років. Кілька сот років! Нострадамус називає століття центуріями. Катрени, у яких закодовані події, наповнюють собою центурії. До речі, "центурія” — латиною "сто”. У стародавньому Римі це — одиниця військово-політичного поділу громадян.
І це буде "незадовго до великого тисячного віку”, — напевне, першої тисячі років нового сонячного Зодіаку, який за христовим літочисленням мав початися 1882-го.
"Коли мертві вийдуть із своїх могил” — у людський світ почнуть приходити сутності людей, котрі давно померли.
Які вони будуть?
На це дає відповідь наступний — LXXV катрен цієї ж центурії.
"Так очікуваний ніколи не повернеться
В Європу, з’явиться в Азії.
Один, котрий вийшов з ліги великого Гермеса,
Вивищиться над усіма Східними Королями.”
Кого мав на увазі Нострадамус під словами "так очікуваний”, сказати важко. А от щодо того, "котрий вийшов з ліги великого Гермеса”, зрозуміло. Слід тільки уточнити значення слів "ліга” та "великий Гермес”. Ліга — об’єднання окремих осіб, товариство, асоціація. Власне, спілка однодумців. Великий Гермес — найбільший з усіх посвячених людства Гермес Трисмегіст. Він писав про темних астрального світу: "Вони викликали з глибини похмурої безодні форму, щоб утілити в неї свої злі наміри... Слухняна з’явилася вона з царства мертвих у своєму магічному вбранні...” "Форма” — польова програма магів Темного сателіта. На землі — це тоталітарно-терористичний режим — аналог Вавілону.
"Ліга великого Гермеса” — маги (сутності магів) астрального світу, які в часи, наближені до 1881 р. (незадовго до великого тисячного віку) почали "виходити з могил” — спускатися в земний світ, втілюватися. Вони не були "командою” Гермеса; великий посвячений тільки оповів про них людству. Він перший їх відкрив, тому Нострадамус і назвав їх "лігою Гермеса”. Це десь так, як "таблиця Менделєєва” або "ряди Фур’є (математика)”... Поміж них, тих, хто опинився в земному світі, поза всяким сумнівом, "вивищився над усіма Східними Королями” Сталін. Тілесною ознакою темних у цього чоловіка були два пальці на ногах, що зрослися. Через те Сталін не любив бувати на пляжі, аби не показувати цього свого монстризму.
9. Центурії (століття) з 1 по 6 містять по 100 катренів, тобто по одному катрену на рік. Сьома центурія, у якій жив Нострадамус, має всього 42 катрени. Та вже з восьмої по десяту — знову налічується по сто катренів. Тобто у століття, коли жив пророк, він спромігся тільки на 42 катрени. Це можна пояснити тим, що рештою 58-ма катренами він так чи інакше торкався інтересів могутніх людей свого століття, а відтак просто не наважився ризикувати. Якщо колись будуть дешифровані всі його пророцтва, то не виключено, що катрени, які не були вписані в сьому центурію, напевне, поповнять прогалини пророцтв цього століття.
З огляду на первинне значення, яке містять у собі слова "ігри гекатомби”, а саме жертви богам у сто биків, є всі підстави вважати, що катрен і є описанням "бика” — людських жертв викликаних якоюсь із найзначніших подій року. Нострадамус "брав” війну, мор (епідемію) або інше нещастя, пов’язане з великими втратами людей, і зашифровував його у вигляді катрена.
"Я розглядаю пророцтво як послідовний сущий у часі ланцюг, що рухається по своїй орбіті, підкоряючись астрономічним законам....— Пропустимо деталі астрологічних розрахунків Нострадамуса.— Рік цей буде мирний, без затемнення. Початок же цього року буде затьмарений такими жорстокими гоніннями на християнську церкву, яких навіть в Африці не спостерігалося. І це станеться 1792 року...” Пророцтво хоч і було написане за двісті п’ятдесят років до Французької буржуазної революції не викликає сумніву в його правдивості, тому, що названо конкретний рік. Чому "рік цей буде мирний, без затемнення”? Напевне, тому, що попередній 1791-й був затемнений. Це з нього 1791-го (як з часом в Росії з 1917-го) витекли події 1792-го. Увесь гнів "третього” французького стану був спрямований на монархію, аристократію й церкву як найзаможніші й найжорстокіші потуги суспільства.
Віддавна помічали історики, що перед великими апокаліпсисами з’являвся хтось, хто попереджав про лихо. Таким був граф Сен-Жермен — постать напівлегендарна. Десь 1771 року він вручив королю Франції застереження, яке пізніше скопіювала мадам д’Адемар:
"Невдовзі настане пора, коли необачна Франція
Буде ввергнута в лихоліття, якого могла б уникнути;
І стане немов би пеклом, змальованим Данте.
Повір, моя королево,що день цей близький,
Ми побачимо, як упадуть скіпетри і кадильниці,
Захитаються башти й гербові щити, навіть білий прапор,
Потоки крові потечуть у кожному місті.
Я чую ридання і бачу вигнанців”.
Коли цей вірш утрапив до рук Морепа, всесильного міністра внутрішніх справ, він знесамовитів і наказав заарештувати графа Сен-Жермена, ув’язнити його в Бастилії. Графиня д-Адемар спробувала заступитися за графа, але Морепа їй заявив: "Я знаю негідника краще ніж ви! Його буде викрито — у наших поліцейських властей вірний нюх.” Цієї хвилини двері кабінету відчинились, і мадам де-Адемар від несподіванки зойкнула. А обличчя міністра пересмикнулося: перед ними стояв Сен-Жермен. Він кинув міністрові такі пророчі слова: "Король покликав мене, аби я дав йому добру пораду. Та ви завадили мені зустрітися з ним, бо дбаєте лише про свій авторитет. Ви руйнуєте монархію, а в мене для Франції обмежений час. І коли він спливе, я муситиму зникнути — мене побачать тут лише через три покоління. І мене не будуть звинувачувати, коли анархія з усіма її жахіттями спустошить Францію. Самі ви не побачите цього лихоліття, але того що ви мостили до нього дорогу, вистачить, щоб покрити ганьбою ваше ім’я.”
Мовивши це, Сен-Жермен ступив до дверей, відчинив їх і вийшов. Міністр Морепа здійняв тривогу й звелів своїм костоломам схопити графа. Але той безслідно зник.
Пророцтво Сен-Жермена збулося. Морепа не дожив до революції, померши 1781 року. (Томас Е.).
На початку двадцятого століття директор архіву, що в ньому зберігалися документи Французької буржуазної революції, прохопився про те, що йому досить часто доводиться міняти склад своїх працівників: вони постійно, маючи справу з тими документами, самі поступово ставали "лівими”, радикалами, екстремістами. Це було сказано в переддень російського армагеддону.
Напевне, існує статистика (бодай поверхова) втрат французів у тій громадянській бійні... Принаймні відомо, що 1792 року революційна влада виписала ордерів на арешти набагато більше, ніж королівський режим за два попередні століття. Про те, хто був жорстокіший — королівська влада чи третій стан свідчить ще й таке. Коли 14 липня 1789 року революційні маси штурмом взяли Бастилію, то замість сотень в’язнів у кайданах виявили лише чотирьох фальшивомонетників, двох божевільних і одного дворянина, якого запроторили туди на прохання його родини, оскільки він мав надто небезпечні нахили. Жив він у Бастилії, як і личить його титулові, зі своїми власними слугами.
Останнім часом у Франції одна за одною виходять книжки, авторам яких не можна дорікнути якоюсь упередженістю, де доведено, що Французька буржуазна революція: а) зазнала тотальної невдачі; б) посліплена своїми вождями, йшла якимись параноїдальними манівцями; в) була керована параноїками; г) і взагалі — краще її, цієї революції, не було б.
Так, Наполеон якось сказав, що він терпіти не може ні Руссо, ні інших ідеологів революції. На те хтось із його почету зауважив:
— Не було б ідеологів, не було б і революції.
— Краще б її не було,— відказав Наполеон.
— Але тоді не було б і вас, сір.
— Краще б і мене не було. (Скуратівський В.)
Наполеон знав, що казав.
Все це видимий план французького лихоліття.
А тепер знову звернемо увагу на графіки активності Орба. На авраамовій та іудейській дорогах часу це 10 здригань Темного сателіта на століття, на хрестовій — 9. Отже темпераментні, порівняно з більшістю європейських народів, французи першими відчули на собі вплив астральної аури планети, яка не тільки наближалася до крайньої межі згущення (1881), а й мала найбільшу частоту пульсацій на століття. Що й стало причиною паранойї (за словами французьких істориків) цілого народу.
Найточніше відбиває психічний стан французів того періоду графік 3. Як видно, суспільний колапс почавя з 1732-го — року початку стрімкої активності Темного сателіта і досяг свого апогею в час Французької буржуазної революції.
Якщо дата революції в Росії 1917-го вписана в історію точно, то дата Французької буржуазної революції в жодному з відомих мені джерел не наводиться. Є всі підстави вважати, що переломним у французькому апокаліпсисі був 1791 рік. І не тому, що в цей рік було прийнято основний закон, за яким Франція стала конституційною монархією, а тому, що це був рік означений Темний сателітом — його теософська сума складає вісімнадцять.
В око впадає тотожність сценаріїв, за якими розгорталися апокаліпсиси у Франції, а потім у Росії. Складається враження, ніби астральна форма влади зробила спробу проникнути в матеріальний світ спочатку через Францію, але людність цього етносу ще не в достатній мірі була означена навіснінням і одержимістю й отже не прийняла її, хоч і сильно перехворіла нею. До цілковитої ночі людства — 1881-го лишалося ще дев’яносто років.
І французька буржуазна революція, і жовтнева революція в Росії в радянській історичній літературі мають один прикметник "велика”.
На графіку 2 періодичності зміни активності Темного сателіта на авраамовій дорозі часу (А) видно, що число імперій, які починають утворюватися вже за життя Нострадамуса, дедалі збільшується, і найбільше їх виникає у сімнадцятому столітті ("восьме число тисячі”)і у вісімнадцятому — останній сотні років у Нострадамусовій тисячі. Саме цією останньою сотнею і завершилося попереднє коло сонячного Зодіаку й почалося нове. "Там, де всемогутній Господь закінчить коло (оберт): тоді небесні сузір’я (картини, образи) знову почнуть рухатись, і (це буде) вищий рух, який надасть сили і твердості землі...”
Слова "сили і твердості землі” стосуються однаково, як людності планети, так і геотектонічної обстановки. У книзі "І бачив я звірину” на геологічних матеріалах показано, що наймогутніші за всю історію людства виверження вулканів і найсильніші (найруйнівніші) землетруси сталися саме в роки, наближені до періоду зміни двох кіл сонячного Зодіаку. З часом потужність землетрусів слабшає і слабшатиме дедалі. Земля — жива й нежива природа вже тепер набувають "сили і твердості”.
Знову звернемо увагу на графік 3, де крива активності Орба стрімко пішла вгору. Це роки, коли жив Нострадамус. "Послухай-но, сину мій,— писав він,— те, що я знаходжу у своїх розрахунках, які узгоджуються з натхненним осяянням: смертельний меч наближається до нас тепер, з чумою, з війною страхітливішою, ніж була колись за життя людей, і з голодом, який упаде на землю і часто повертатиметься, оскільки Світила узгоджені у своїх рухах, а також було сказано: "Покараю залізним прутом їхню недоброзичливість і ударами канчука їх уражу.” Адже милосердя боже якийсь час не поширюватиметься на нас, сину мій, — і більша частина Пророцтв збудеться і буде виконана. Тоді багато разів у часи майбутніх бурь: "Я знищую, скаже Господь, і ламаю, і нікому не пробачаю.”
Саме так і сталося. Пророк не перебільшив тих потрясінь, яких зазнало людство протягом двохсот апокаліптичних років з максимумом — середина дев’ятнадцятого — середина двадцятого століть нової ери.
Далі: "Ігри гекатомби" 10
Copyright © Савченко В.В., 2010
Продовження
4. І знову ж таки, обидва перші — Петро і Сталін відбивали психічний стан людності своїх імперій. Вони були просто звірами вищого рівня, не підконтрольні жодній силі. Можна тільки здогадуватися, що імператори інших держав також не пасли задніх щодо жорстокості, інакше їх просто не визнало б тогочасне середовище.
Утворення імперій починається з завоювання чужих земель, продовжується в зіткненнях між ними, а завершується перемогою слабшого чи революцією всередині держави. Це відбувається в апокаліптичні часи. Справді, народи, що створювали імперії, зазнали найбільших потрясінь у періоди найбільшої активності Темного сателіта і найгустішої його "тіні” за всі 25920 років.Тоді світом правили ті, хто народився в часи, наближені до 1881-го, тобто у найглупішу ніч людства. Перестали існувати Російська царська імперія — 1917 р., Австроугорська — 1918 р., Османська — 1922 р., Німецька (нова) — 1945 р., Італійська — 1945 р., Французька — 1958 р., Британська — 1960 р. Югославська 2000 р.
5. Особливу роль в історії відведено Російській імперії, яка, як уже мовилося, по суті, трансформувалася в нову — апокаліптичну форму і по тому проіснувала ще 73 роки і 7 місяців. На відміну від Нідерландів, Англії, Франції, Італії, вона не мала заокеанських і заморських колоній (на той час Аляску царський уряд уже продав Сполученим Штатам). Відтак після втрати Польщі, Фінляндії, прибалтійських республік, Західної України Росія, попри неосяжні простори, стала компактнішою. Це був аналог Мідо-Персії, Греції, імперського Риму, а головне — Вавілона з надмірною централізацією влади. Тому й св. Іван Богослов у своєму "Об’явленні...” називає її "Новим Вавилоном”. Як і Вавілон, Радянський Союз перетворився на рабовласницьку державу. За рознарядкою ЦК людей оголошували ворогами народу і забирали в рабство на побудову Біломор-каналу, добування колимського золота, магаданських мінеральних ресурсів і т. ін. Селян закріпачили. СРСР був поділений на області; їх нараховувалося десь стільки ж, як і сатрапій у Вавілоні.
Тим часом, прискорене "дихання” Темного сателіта, сягнувши десяти на століття (найбільшої відмітки), почало уповільнюватись. Сутності, означені найбільшим рівнем навісніння й одержимості, які доти посідали найвищі державні посади в імперіях світу, почали відходити. Натомість приходили такі, які з’явилися у людському світі на затуханні активності Орба, за ними — ті, що народилися уже в постапокаліптичний період. Імперії руйнуються. Великі людські моря міліють і висихають. Очищаються ріки (етноси) і джерела (людські роди). Настає період наповнення душ божою й суто людською мораллю. Тепер, у перші роки третього тисячоліття на Земній кулі практично не залишилося світових імперій — принаймні вавілонсько-римського аналога. Уже в двотисячному році з тріском розвалилася комуно-югославська імперія, яка утворилася в 1946 році.
Приклади зіткнень між великими імперіями — перша і друга світові війни, приклади озвіріння людності в державах і імперіях — революції і громадянські війни; формам жорстокості і самонищення людського виду немає ліку. І все те сталося упродовж якихось ста років — від 1850-го до 1950-го з піком армагеддону від початку до середини двадцятого століття. "І бачив я Ангола, що сходив із неба і що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. 2 І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років — 3 та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А потому він розв’язаний буде на короткий час” ( "Об’явлення св. Івана Богослова”, гл 20). Це пророцтво на кінець апокаліптичної доби.
І ще одне, з чого, мабуть, слід було почати цей розділ. Найбільша і найтриваліша з усіх світових держав Римська імперія також зародилася в часи, наближені до максимуму активності Темного сателіта — 30 р. до н. е. і визріла у перше століття н.е., коли Темний сателіт цілих сто років посилав у людський світ свої руйнівні для людської психіки астральні хвилі.
Так само й "Священна Римська імперія германської нації” була заснована у 962 році королем Німеччини Оттоном І у час, коли активність Темного сателіта сягнула найвищого рівня 9—10 на століття.
6. Отож можна вже передбачати, що десь у 2800 роки виникне нова світова держава, і що суспільний устрій її буде аналогічний тому, який був у Радянському Союзі. "7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в’язниці своєї. 8 І вийде він зводити народи на чотирьох краях землі Гога і Магога, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє — як морський пісок...” (Об’явлення..., гл.20). А перед тим сказано у цій главі: "він (змій) розв’язаний буде на короткий час”. Тобто режим той триватиме недовго. "9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба і пожер їх. 10 А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені вони будуть день і ніч на вічні віки” (гл.20). До цього слід додати, що "земля Гога й Магога” — біблійна назва території, що простягається від Каспійського моря до Карпат, а "вийшли вони на ширину землі” означає скоріше за все, що наступ темних сил почнеться не з Заходу чи Сходу, а з Півдня чи Півночі. "Ширина землі” — географічна паралель. Нострадамус писав про наші часи: "а затим пустить паростки та, котра так довго була безплідною, починаючи з 50-го градуса, і яка поновить усю Церкву Христову.” Нагадаємо, що 50-й градус — це географічна широта, яка оперізує зокрема й Україну на рівні Львівської, Київської і Харківської областей. Отож у пророцтві дається й територія, на якій спалахне армагеддон кінця третього тисячоліття.
7. Чи відбився період становлення імперій у передбаченнях Нострадамуса?
Ось що писав пророк у листі до сина: "Зробивши усі розрахунки (ми бачимо), що світ наближається до анарагонічного оберту”. Тобто повернення до висхідного пункту, коли завершиться поточне коло сонячного Зодіаку й почнеться нове. Як відомо, кінець старого й початок нового кола сонячного Зодіаку на хрестовій метриці часу — 1881 рік. Далі він пише: "Від того часу, коли я пишу (1 березня 1555 р.), і протягом 177 років 3 місяців і 11 днів світ унаслідок чуми, тривалого голоду й воєн, а потім повеней, що повторюватимуться багато років протягом цього періоду, настільки зменшиться і так мало людей залишиться, що не знайдуть охочих обробляти поля, які залишаться вільними стільки ж часу, скільки до того їх обробляли (скільки вони перебували у рабстві), і все те (відбудеться) за видимим небесним судом.” Якщо до 1 березня 1555 р., коли було написано лист, додати 177 років 3 місяці й 11 днів, то отримаємо 11 липня 1732 р. Нагадаємо, то був час, коли по світу ширилося мистецтво Рюйша.
На графіку 3 (авраамова дорога часу) це буде 7240 рік — один з років на відрізку кривої, коли активність Темного сателіта наближалася до максимуму. З протилежного боку максимуму (на виході з апокаліпсису) такій самій активності відповідатиме рік 7440-й. Тобто Нострадамус роком 1732-м (і навіть датою) дав початок апокаліптичних подій, зрештою, як і їх завершення. На христовій дорозі часу цей пік також відбився, але не так точно, як на авраамовій.
Думається, що 11 липня — це початок року (одного з 25920) сонячно-зодіакального календаря. Не 1 січня, не 21 березня, як було у давнину, а саме 11 липня нашого літочислення. Втім, це тільки здогад.
Х — роки.
Y — кількість років, сума цифр яких дорівнює 18, на століття.
Графік 3. Періодичність зміни активності Темного сателіта з
плином століть на авраамовій дорозі часу і пророцтва Нострадамуса.
8. "Тепер ми перебуваємо у сьомому числі тисячі, котра завершить усе, і наближаємося до восьмого, де знаходиться твердь восьмої сфери, що перебуває на зчисленні широти, (там), де всемогутній Господь закінчить коло (оберт): тоді небесні сузір’я (картини, образи) знову почнуть рухатись, і (це буде) вищий рух, який надасть сили і твердості землі: і не сховаються (зайдуть) вони, во віки віків, допоки Його воля не буде сповнена, але ніяк не інакше.”
Мішель НОСТРАДАМУС
Якби листа було написано у вісімнадцятому столітті, а не у шістнадцятому (1555), то слова "сьоме число тисячі”, "наближаємося до восьмого” можна було б зрозуміти як семисоті й відповідно восьмисоті роки другого тисячоліття. Але ж шістнадцяте століття назване сьомим числом тисячі. Отже йдеться не про календарну тисячу, а якусь іншу. Яку саме? У листі до короля Франції Генріха ІІ пророк наводить лік років від сотворіння світу: "Отже, від часу сотворіння світу до народження Ноя минуло тисяча п’ятсот шість років...” Таким чином, для Нострадамуса календар, до якого він прив’язував пророцтва, був авраамів. Поглянемо на графік 3 активності Орба для цього літочислення. Максимуми активності на ньому припадають на 1 — 100 рр., 900-й р., 1800 — 1900 рр., 2700 — 2800 рр., 3700-й рік. У пророцтві йдеться про період від 900-го до 1900 р., тобто між максимумом армагеддону у 900-му і кінцем армагеддону у 1900-му році (цей останній тривав цілих сто років). Це і є тисяча. Отож якщо рахувати від попереднього максимуму активності Орба — 900 року, то шістнадцяте століття справді буде сьомим числом тисячі, а сімнадцяте, "до якого наближаємося”, восьмим. Отже Нострадамус у цьому випадку рахував не за христовою, а за стародавньою — авраамовою метрикою часу, знаючи про динаміку наростання нещасть, які обваляться на людство, і про періоди їх максимумів. На христовій метриці часу Нострадамусова тисяча це десь — 891 (881) — 1881 рр.
Відтак стають зрозумілими й слова катрена LXXIV з X центурії:
"Коли рік обернеться до великого сьомого числа,
У цей час з’являться ігри гекатомби,
Незадовго до великого тисячного віку,
Коли мертві вийдуть із своїх могил.”
"Велике сьоме число” — сьома сотня (центурія) років у Нострадамусовій тисячі — це тисяча п’ятисоті роки другого тисячоліття, коли жив і пророкував Нострадамус. Саме на них припадає стрімке зростання активності Темного сателіта на авраамовій дорозі часу (див графік 3).
"У цей час з’являться ігри гекатомби.”
"Гекатомба” — грецьке слово. Воно означає принесення жертви богам із ста биків. Пізніше цим словом стали називати будь-яке велике врочисте жертвопринесення. У переносному значенні це — величезні жертви війни, терору, епідемії.
Ще одне грецьке слово з тим самим коренем — "Геката” — богиня місяця й ночі, чарівниця, що панує над демонами й лякає людей привидами.
Якщо сполучити ці два поняття, то отримаємо епідемії, війни, терор, масові вбивства, ніч, морок, жах.
"Гека” це — сто. Отож "ігри гекатомби” (множина) — століття, під час яких будуть принесені величезні жертви. Не сто биків, а сто років. Кілька сот років! Нострадамус називає століття центуріями. Катрени, у яких закодовані події, наповнюють собою центурії. До речі, "центурія” — латиною "сто”. У стародавньому Римі це — одиниця військово-політичного поділу громадян.
І це буде "незадовго до великого тисячного віку”, — напевне, першої тисячі років нового сонячного Зодіаку, який за христовим літочисленням мав початися 1882-го.
Жертвопринесення. Рельєф. І ст.
"Коли мертві вийдуть із своїх могил” — у людський світ почнуть приходити сутності людей, котрі давно померли.
Які вони будуть?
На це дає відповідь наступний — LXXV катрен цієї ж центурії.
"Так очікуваний ніколи не повернеться
В Європу, з’явиться в Азії.
Один, котрий вийшов з ліги великого Гермеса,
Вивищиться над усіма Східними Королями.”
Кого мав на увазі Нострадамус під словами "так очікуваний”, сказати важко. А от щодо того, "котрий вийшов з ліги великого Гермеса”, зрозуміло. Слід тільки уточнити значення слів "ліга” та "великий Гермес”. Ліга — об’єднання окремих осіб, товариство, асоціація. Власне, спілка однодумців. Великий Гермес — найбільший з усіх посвячених людства Гермес Трисмегіст. Він писав про темних астрального світу: "Вони викликали з глибини похмурої безодні форму, щоб утілити в неї свої злі наміри... Слухняна з’явилася вона з царства мертвих у своєму магічному вбранні...” "Форма” — польова програма магів Темного сателіта. На землі — це тоталітарно-терористичний режим — аналог Вавілону.
"Ліга великого Гермеса” — маги (сутності магів) астрального світу, які в часи, наближені до 1881 р. (незадовго до великого тисячного віку) почали "виходити з могил” — спускатися в земний світ, втілюватися. Вони не були "командою” Гермеса; великий посвячений тільки оповів про них людству. Він перший їх відкрив, тому Нострадамус і назвав їх "лігою Гермеса”. Це десь так, як "таблиця Менделєєва” або "ряди Фур’є (математика)”... Поміж них, тих, хто опинився в земному світі, поза всяким сумнівом, "вивищився над усіма Східними Королями” Сталін. Тілесною ознакою темних у цього чоловіка були два пальці на ногах, що зрослися. Через те Сталін не любив бувати на пляжі, аби не показувати цього свого монстризму.
9. Центурії (століття) з 1 по 6 містять по 100 катренів, тобто по одному катрену на рік. Сьома центурія, у якій жив Нострадамус, має всього 42 катрени. Та вже з восьмої по десяту — знову налічується по сто катренів. Тобто у століття, коли жив пророк, він спромігся тільки на 42 катрени. Це можна пояснити тим, що рештою 58-ма катренами він так чи інакше торкався інтересів могутніх людей свого століття, а відтак просто не наважився ризикувати. Якщо колись будуть дешифровані всі його пророцтва, то не виключено, що катрени, які не були вписані в сьому центурію, напевне, поповнять прогалини пророцтв цього століття.
З огляду на первинне значення, яке містять у собі слова "ігри гекатомби”, а саме жертви богам у сто биків, є всі підстави вважати, що катрен і є описанням "бика” — людських жертв викликаних якоюсь із найзначніших подій року. Нострадамус "брав” війну, мор (епідемію) або інше нещастя, пов’язане з великими втратами людей, і зашифровував його у вигляді катрена.
"Я розглядаю пророцтво як послідовний сущий у часі ланцюг, що рухається по своїй орбіті, підкоряючись астрономічним законам....— Пропустимо деталі астрологічних розрахунків Нострадамуса.— Рік цей буде мирний, без затемнення. Початок же цього року буде затьмарений такими жорстокими гоніннями на християнську церкву, яких навіть в Африці не спостерігалося. І це станеться 1792 року...” Пророцтво хоч і було написане за двісті п’ятдесят років до Французької буржуазної революції не викликає сумніву в його правдивості, тому, що названо конкретний рік. Чому "рік цей буде мирний, без затемнення”? Напевне, тому, що попередній 1791-й був затемнений. Це з нього 1791-го (як з часом в Росії з 1917-го) витекли події 1792-го. Увесь гнів "третього” французького стану був спрямований на монархію, аристократію й церкву як найзаможніші й найжорстокіші потуги суспільства.
Віддавна помічали історики, що перед великими апокаліпсисами з’являвся хтось, хто попереджав про лихо. Таким був граф Сен-Жермен — постать напівлегендарна. Десь 1771 року він вручив королю Франції застереження, яке пізніше скопіювала мадам д’Адемар:
"Невдовзі настане пора, коли необачна Франція
Буде ввергнута в лихоліття, якого могла б уникнути;
І стане немов би пеклом, змальованим Данте.
Повір, моя королево,що день цей близький,
Ми побачимо, як упадуть скіпетри і кадильниці,
Захитаються башти й гербові щити, навіть білий прапор,
Потоки крові потечуть у кожному місті.
Я чую ридання і бачу вигнанців”.
Коли цей вірш утрапив до рук Морепа, всесильного міністра внутрішніх справ, він знесамовитів і наказав заарештувати графа Сен-Жермена, ув’язнити його в Бастилії. Графиня д-Адемар спробувала заступитися за графа, але Морепа їй заявив: "Я знаю негідника краще ніж ви! Його буде викрито — у наших поліцейських властей вірний нюх.” Цієї хвилини двері кабінету відчинились, і мадам де-Адемар від несподіванки зойкнула. А обличчя міністра пересмикнулося: перед ними стояв Сен-Жермен. Він кинув міністрові такі пророчі слова: "Король покликав мене, аби я дав йому добру пораду. Та ви завадили мені зустрітися з ним, бо дбаєте лише про свій авторитет. Ви руйнуєте монархію, а в мене для Франції обмежений час. І коли він спливе, я муситиму зникнути — мене побачать тут лише через три покоління. І мене не будуть звинувачувати, коли анархія з усіма її жахіттями спустошить Францію. Самі ви не побачите цього лихоліття, але того що ви мостили до нього дорогу, вистачить, щоб покрити ганьбою ваше ім’я.”
Мовивши це, Сен-Жермен ступив до дверей, відчинив їх і вийшов. Міністр Морепа здійняв тривогу й звелів своїм костоломам схопити графа. Але той безслідно зник.
Пророцтво Сен-Жермена збулося. Морепа не дожив до революції, померши 1781 року. (Томас Е.).
На початку двадцятого століття директор архіву, що в ньому зберігалися документи Французької буржуазної революції, прохопився про те, що йому досить часто доводиться міняти склад своїх працівників: вони постійно, маючи справу з тими документами, самі поступово ставали "лівими”, радикалами, екстремістами. Це було сказано в переддень російського армагеддону.
Напевне, існує статистика (бодай поверхова) втрат французів у тій громадянській бійні... Принаймні відомо, що 1792 року революційна влада виписала ордерів на арешти набагато більше, ніж королівський режим за два попередні століття. Про те, хто був жорстокіший — королівська влада чи третій стан свідчить ще й таке. Коли 14 липня 1789 року революційні маси штурмом взяли Бастилію, то замість сотень в’язнів у кайданах виявили лише чотирьох фальшивомонетників, двох божевільних і одного дворянина, якого запроторили туди на прохання його родини, оскільки він мав надто небезпечні нахили. Жив він у Бастилії, як і личить його титулові, зі своїми власними слугами.
Останнім часом у Франції одна за одною виходять книжки, авторам яких не можна дорікнути якоюсь упередженістю, де доведено, що Французька буржуазна революція: а) зазнала тотальної невдачі; б) посліплена своїми вождями, йшла якимись параноїдальними манівцями; в) була керована параноїками; г) і взагалі — краще її, цієї революції, не було б.
Так, Наполеон якось сказав, що він терпіти не може ні Руссо, ні інших ідеологів революції. На те хтось із його почету зауважив:
— Не було б ідеологів, не було б і революції.
— Краще б її не було,— відказав Наполеон.
— Але тоді не було б і вас, сір.
— Краще б і мене не було. (Скуратівський В.)
Наполеон знав, що казав.
Все це видимий план французького лихоліття.
А тепер знову звернемо увагу на графіки активності Орба. На авраамовій та іудейській дорогах часу це 10 здригань Темного сателіта на століття, на хрестовій — 9. Отже темпераментні, порівняно з більшістю європейських народів, французи першими відчули на собі вплив астральної аури планети, яка не тільки наближалася до крайньої межі згущення (1881), а й мала найбільшу частоту пульсацій на століття. Що й стало причиною паранойї (за словами французьких істориків) цілого народу.
Найточніше відбиває психічний стан французів того періоду графік 3. Як видно, суспільний колапс почавя з 1732-го — року початку стрімкої активності Темного сателіта і досяг свого апогею в час Французької буржуазної революції.
Якщо дата революції в Росії 1917-го вписана в історію точно, то дата Французької буржуазної революції в жодному з відомих мені джерел не наводиться. Є всі підстави вважати, що переломним у французькому апокаліпсисі був 1791 рік. І не тому, що в цей рік було прийнято основний закон, за яким Франція стала конституційною монархією, а тому, що це був рік означений Темний сателітом — його теософська сума складає вісімнадцять.
В око впадає тотожність сценаріїв, за якими розгорталися апокаліпсиси у Франції, а потім у Росії. Складається враження, ніби астральна форма влади зробила спробу проникнути в матеріальний світ спочатку через Францію, але людність цього етносу ще не в достатній мірі була означена навіснінням і одержимістю й отже не прийняла її, хоч і сильно перехворіла нею. До цілковитої ночі людства — 1881-го лишалося ще дев’яносто років.
І французька буржуазна революція, і жовтнева революція в Росії в радянській історичній літературі мають один прикметник "велика”.
На графіку 2 періодичності зміни активності Темного сателіта на авраамовій дорозі часу (А) видно, що число імперій, які починають утворюватися вже за життя Нострадамуса, дедалі збільшується, і найбільше їх виникає у сімнадцятому столітті ("восьме число тисячі”)і у вісімнадцятому — останній сотні років у Нострадамусовій тисячі. Саме цією останньою сотнею і завершилося попереднє коло сонячного Зодіаку й почалося нове. "Там, де всемогутній Господь закінчить коло (оберт): тоді небесні сузір’я (картини, образи) знову почнуть рухатись, і (це буде) вищий рух, який надасть сили і твердості землі...”
Слова "сили і твердості землі” стосуються однаково, як людності планети, так і геотектонічної обстановки. У книзі "І бачив я звірину” на геологічних матеріалах показано, що наймогутніші за всю історію людства виверження вулканів і найсильніші (найруйнівніші) землетруси сталися саме в роки, наближені до періоду зміни двох кіл сонячного Зодіаку. З часом потужність землетрусів слабшає і слабшатиме дедалі. Земля — жива й нежива природа вже тепер набувають "сили і твердості”.
Знову звернемо увагу на графік 3, де крива активності Орба стрімко пішла вгору. Це роки, коли жив Нострадамус. "Послухай-но, сину мій,— писав він,— те, що я знаходжу у своїх розрахунках, які узгоджуються з натхненним осяянням: смертельний меч наближається до нас тепер, з чумою, з війною страхітливішою, ніж була колись за життя людей, і з голодом, який упаде на землю і часто повертатиметься, оскільки Світила узгоджені у своїх рухах, а також було сказано: "Покараю залізним прутом їхню недоброзичливість і ударами канчука їх уражу.” Адже милосердя боже якийсь час не поширюватиметься на нас, сину мій, — і більша частина Пророцтв збудеться і буде виконана. Тоді багато разів у часи майбутніх бурь: "Я знищую, скаже Господь, і ламаю, і нікому не пробачаю.”
Саме так і сталося. Пророк не перебільшив тих потрясінь, яких зазнало людство протягом двохсот апокаліптичних років з максимумом — середина дев’ятнадцятого — середина двадцятого століть нової ери.
Далі: "Ігри гекатомби" 10
Copyright © Савченко В.В., 2010