ТЕМНИЙ САТЕЛІТ
Продовження
12. Але повернемося до "першого армагедону”, який стався в Римській імперії в століття 5508 — 5608 р.р. авраамового літочислення. Ось події, що там відбувалися.
На це століття припадає правління двох несамовито- жорстоких імператорів Цезаря Гая на прізвисько Калігула (37 — 41 р.р.) та Нерона (54 — 68 р.р.). Це були люди, справді, позбавлені табутивного бар’єру. До речі, про Нерона. За найменшою підозрою (тільки підозрою) в посяганні на його владу він убив свою матір Агрипінну, яка, до речі, й настановила його до влади. Наступною жертвою стала його ж дружина Октавія. А влітку 64 р. в Римі спалахнула величезна пожежа, яка тривала шість днів. З чотирнадцяти районів міста три були знищені дотла, і в семи вигоріла більша частина будинків. У вогні загинули тисячі людей. У Римі поширювалися чутки, що імператор наказав підпалити місто, аби картина пожежі надихнула його на написання драми про загибель Трої. Незабаром стали відомі плани імператора про перебудову міста. Та як би там не було, а такі масштаби лиха неможливі без ретельної організації.
Повстання в Іудеї 66 р. Повстанці знищили римський гарнізон в Єрусалимі й відбили військо намісника Сірії, який мав намір заволодіти містом.
В 67 р. населення Рима жорстоко постраждало від сильної епідемії. Померло багато не тільки рабів і вільних бідаків, а й чимало знаті. Нерон утік від епідемії в Грецію. Потім повернувся.
В 68 р. Нерон покінчив життя самогубством і разом з його смертю припинилося правління династії Юліїв—Клавдіїв. У цей час тривала громадянська війна. А саме, повстали германці, британці, гали, північні італійці. Але до січня 70-го всі повстання були жорстоко придушені. А вже навесні 70-го римська армія на чолі з Титом Флавієм почала облогу Єрусалима, у якому з нагоди Пасхи зібралася велика кількість богомольців.
Незважаючи на голод, іудеї затято захищалися. Римляни поволі, крок за кроком, оволодівали окремими частинами міста, несучи великі втрати. Особливо запекла боротьба точилася за храм Богові Яхве, що стояв на високому пагорбі Сіоні. По кількох днях бою римляни оволоділи руїнами храму і стерли його з лиця землі. Це сталося в дев’ятий день (знову корінне число дев’ять) місяця ава — у той самий день, коли було зруйновано і Перший Храм. ( Його було зруйновано військом Вавілона 586-го року до н.е. Тоді ж зник і Ковчег Союзу євреїв з Богом).
Єрусалим було повністю зруйновано, мешканців частину перебито, частину продано в рабство. Але ті, хто був в інших містах, продовжували боротьбу, закріпившись у гірській фортеці Масаді та інших укріпленнях на півдні Палестини. Їхні посланці зробили спробу підбурити проти римлян іудейське населення Єгипту та Кирени, але місцева іудейська аристократія видала їх римлянам. Завершальний акт трагедії відбувся у фортеці Масаді, де захисники вирішили покінчити життя самогубством, щоб не здатися ворогові. Ось уривок промови Ельазара Бен Яіра, який очолював оборону Масади: "Нехай наші жінки помруть раніше, ніж будуть піддані насильству, і наші діти раніше, ніж скуштують рабства, і після того, як ми вб’ємо їх, давайте скоїмо ту славну милість стосовно один одного.”
Пророцтво Даниїла, написане за кілька століть до того, збулося з повною точністю.
Через шістдесят два роки, а саме у 132 р. вже інший імператор — Адріан повелів на місці зруйнованого храму спорудити святилище Юпітера Капітолійського, а відбудований Єрусалим назвав містом Елія Капітоліна. До того ж він заборонив обрізання, яке для єврейського народу було знаком союзу з Богом. Це спричинилося до нового повстання евреїв.
Але повернемося до першого століття. У серпні 79-го сталося страшне стихійне лихо — виверження вулкана Везувія. Гора викинула величезну кількість диму й попелу; хмари його досягли Рима. Слідом за тим потоки лави та попелу залили багато поселень, вілл та міста Помпею, Геркуланум, Стабії.
Проте найбільше лихо, яке скоїлося у цьому столітті, було те, що іудеї не розпізнали в Ісусі Месії. Всі жахливі події того часу забулися і про них пам’ятають тільки історики, розп’яття ж Ісуса 31-го р. н. е. залишилося в свідомості кожного мешканця Землі.
Якби св. Іван Богослов, на очах у якого відбувалися всі ці події, узяв би за аналог більшовицької імперії не Вавілон, а Рим, то це було б також цілком коректне порівняння. І Рим, і більшовицька Росія були імперії-наддержави, і в Римі, і в СРСР велося тотальне нищення суверенітетів підкорених народів та їхньої духовності, оплотом якої була церква. І римський імператор, і радянський генсек уособлювали в собі обидві влади — світську й духовну; перший додав до свого вінця тіару та нарік себе першосвящеником, другий тримав у руках таке ж саме кермо необмеженої влади і водночас був главою ідеології — марксизму-ленінізму.
До речі, Цезар, котрий проголосив себе земним богом, заперечував перед сенатом безсмертя душі; генсек також не вірив у потойбічний світ. Наприклад, Калігула уявив себе "земним божеством” і наказав встановити у храмі Яхве свою статую. Довідавшись, що населення Іудеї протестує проти такого святотатства, він віддав наказ про розправу з непокірними. Тільки вбивство Калігули завадило цій акції.
Та найбільше спільного між Нероном і Сталіним. Обидва поставили владу над родинними зв’язками, людськими взаєминами, чоловічою дружбою. Обидва ні в гріш не ставили життя людини, роду, племені.
Отож події, що відбувалися в Римській імперії у перші сто років н.е. чи в проміжку часу між 5509 та 5609 р.р. авраамового літочислення, відповідають найбільшій для цього періоду активності Темного сателіта (див. графік 2).
Через 1800 років від початку цього — першого — "армагедону” ситуація повториться в державі, яка вважала себе Другим Римом. Але перед тим у земний світ прийдуть багато неронів і калігул (ксеркси чи зерси за словами Нострадамуса). І найжорстокіші з них з’являться у століття з коренем 18. Це і сім голів звірини, і Гітлер, і Чан Кайши, і Муссоліні, і Мао Цзедун, а трохи пізніше — Полпот. Та в першу чергу "змій великий, вуж стародавній” — Маркс.
Є й різниця між першим і другим "армагедонами”. У другому випадку Орб був найщільнішим за всі 25920 років. Тому й масштаби звірства набули нечуваних розмірів.
13. Іудейська релігія вважає, що людина має дві душі: тваринну й божу. Перша пов’язана з життям тіла і є нібито його продовженням. Вона спрямова "вниз”, до "землі”, з якої її й створено. Друга душа — божа, вона спрямована "вгору”, до Бога. Суперечність між божим і земним більшою чи меншою мірою триває в людині протягом усього життя.
Людське тіло проте не містить у собі ніякого зла. Зло може виникнути, якщо людина дозволяє своїй тваринній сутності управляти життям, диктувати, що і як слід робити в тому чи іншому випадку. Тваринна сутність не знає і знати не хоче про існування в людині вищого начала, і поводиться так, ніби вона одна. Якщо тваринна сутність домінує, то головними цінностями для людини стають їжа, відпочинок, статевий інстинкт, прагнення до влади, особиста безпека.
Будь-який намір людини вирішується згідно з відповідністю двох душ і двох воль. Образно цей процес можна уявити у вигляді коня і вершника. Правильне співвідношення, коли вершник — душа божа, а кінь — душа тваринна. Такий стан не принижує душі тваринної і це не є насильством над нею. У цьому випадку її наміри і добрі, і потрібні, і вчасні, і виправдані, адже кінь благородна тварина — вона служить вищому началу (божій сутності).
Та якщо в людині бере гору тваринна сутність, то тоді виконуються забаганки лише тіла. Життя стає спотвореним. Божа сутність такої людини, опинившись під владою свого підлеглого, страждає. Ні про яку духовність вже не йдеться, людина перетворюється на річ.
Іудаїзм — древня релігія, яка дала початок і християнству. Його теза про дві душі цілком узгоджується також з індуськими уявленнями про Астральне Тіло людини, яке і є тваринною душею. Тут індикатором "тваринності” є колір Астрального Тіла. Якщо в Астральному Тілі домінує червоний колір, то психіка людини підпорядкована Нижчому Манасові і Кама Рупі (червоному чудовиську в нас). Нагадаємо, що частота коливань атома червоного дорівнює 7560-ти ангстремам (у сумі 18).
Отже уявлення двох найстаріших релігій про людську сутність — тотожні.
Як ці факти пов’язані з рухом Темного сателіта, а відтак і з екстремумами на графіках 1 і 2?
Сфера Темного сателіта, іншими словами Астральне Тіло планети, то віддаляється від Землі, то наближається до неї. Рух цей не довільний, а відбувається у відповідності з космічними чинниками. Одним з них є коло сонячного Зодіаку. За 25920 років тривалості цього кола Орб один раз наближається до Землі та щільно "укутує” її своїм полем і раз віддаляється від неї на максимальну відстань. Власне, це контур, який накладено на живий світ. З його віддаленням тваринна сутність людини втрачає живлення для свого росту; з наближенням, навпаки, — розквітає. В останні роки попереднього кола сонячного Зодіаку (перед 1881 р.) та на початку перших років нового кола (одразу після 1881 р.) Орб упритул наблизився до Землі. Це було найбільше за всю історію людства "затемнення сонця” (за словами Нострадамуса). Тваринна душа кожного мешканця Землі отримала найбільше сприяння (живлення) для свого розквіту. Через це і стався спалах звірства, "армагедон”, який зруйнував майже всі духовні набутки людства. Саме в цей час буйно розрісся матеріалізм.
Нагадаємо, що свій шлях від апогею до апогею "завдовжки” у 25920 років Орб проходить через дванадцять знаків сонячного Зодіаку, кожен з яких триває 2160 років. Так само, як люди, що народилися під різними знаками Зодіаку відрізняються за вдачею, психічними й розумовими особливостями, а зрештою і долею, так і все людство змінюється під час переходу Сонця з одного знака свого Зодіаку в інший. Тому, що зміна знака Зодіаку — це перехід Сонячної системи, що обертається, в інше місце Галактики. А це означає, що на живий світ починають впливати вже іншої інтенсивності поля (гравітаційне, магнітне, акустичне і т.п.), інші космічні промені, елементарні частки. Мабуть, зазнає впливу і Орб, як одна із складових живої душі планети. Але "згущення” його довкола свого "тіла” — планети Земля, як і "розрідження” з віддаленням від Землі, відбувається у відповідності до кола сонячного Зодіаку. А рух кола означений числами. від першого знака до останнього. А саме: 9 (2160 р.), 9 (4320 р.), 18 (6480 р.), 18 (8640 р.), 9 (10800 р.), 18 (12960 р.), 9 (15120 р.), 18 (17280 р.), 18 (19440 р.), 9 (21600 р.), 18 (23760 р.), 18 (25920 р.). Число останнього знака попереднього кола сонячного Зодіаку співпадає з числом року 1881-го нашої ери (часової метрики від Різдва Христового).
Припущення автора цих рядків, що дія Орба на земне життя не є ламінарним (поступовим, плинним), а відбувається з періодичними спалахами ("здриганнями”) його активності, загалом підтвердилося графіками 1 і 2 та подіями, які ілюструють ці графіки і які сталися в історії двох наймогутніших світових імперій — Римської та Російської.
Число активності тваринної душі планети дорівнює 18-ти. Власне, це код, з допомогою якого можна розпізнати рік "здригання” Темного сателіта. Такий рік має теологічну суму 18. Наприклад, 1944, 1953, 1962, 1971, 1980. Знаючи це, вже можна прогнозувати рівень звірства на майбутні століття. Так, у 21-му столітті буде всього три таких роки, а саме 2079, 2088 та 2097 р.р. Вони суттєво не вплинуть на ментальність християнського світу.
Великі зміни в історії настають у такі періоди, коли від століття до століття збільшується кількість років із сумою цифр 18. Дослідження двох знаків сонячного Зодіаку, а саме: останнього в попередньому колі і першого в новому (нинішньому) колі (див. графік 2) засвідчили, що найбільша кількість таких років на століття — 10.
Активність Темного сателіта на двох дорогах часу — христовій (графік 1) і авраамовій (графік 2), хоч загалом і подібні, але дещо й відрізняються і, мабуть, відображають темпераменти "молодих” народів — у минулому язичників, а саме гальських, слов’янських, германських, та "старих”, які вийшли з намету батька Авраама — семітичних (іудеїв та мусульман). І якщо на людей з помірним і нордичним темпераментом поле Темного сателіта впливає вкрай негативно, але порівняно недовго, то темпераментні семіти швидко навісніють і в такому стані перебувають ціле століття. Звідси — й біди: конфронтація між ними і оточенням набирає нечуваного протистояння.Оточенням може бути завойовник, під рукою якого вони перебувають, чи народ, поміж якого вони живуть.
Зокрема в євреїв, тільки в часи нашої ери сталися дві страшні події: перша — зруйнування храму Богові Яхве, Єрусалиму та держави Ізраїля, друга — біологічне нищення евреїв під час другої світової війни. В єврейській історії офіційна назва другої події — "Катастрофа”. Всього за кілька років було знищено близько шести мільйонів ні в чому не винних людей. Всі ж, хто віддавав накази й виконував ту страшну справу, народилися в часи найбільшої активності Темного сателіта — наприкінці дев’ятнадцятого століття.
В історії людства відчуття згущення лиха виникало не раз, і тоді з’являлися провидці і пророки, які попереджали про нього. Але основна маса людей, попри віру в Бога, все ж була вражена матеріалізмом, і отже не дослухалася до порад.
14. Якщо Земля за уявленнями древніх (до речі, так вважав і В.Вернадський) є живою істотою, а Темний сателіт — однією із складових його аури, то чи впливає він — сателіт на стан самої планети?
На жаль, сейсмічні події — землетруси, вулканізми почали фіксуватися порівняно недавно. Але сталися дві події, які людство запам’ятало. Одна — в першому столітті н.е. (5509 — 5609 р.р. авраамового літочислення), а саме —79 р. н.е., друга — в рік 1883-й (всього за два роки після 1881-го окультного). Події ці відбулися в часи найбільшої активності Орба (див. графіки 1 і 2 та схему пульсації Темного сателіта (розділ "Темний сателіт (Орб)”). Перша — виверження вулкана Везувія, друга — Кракатау. І якщо лихо, пов’язане з Везувієм, носило локальний характер стосовно всієї планети, то виверження Кракатау — явище планетарне. Його вибух було чути на відстані понад три тисячі кілометрів. Велетенська морська хвиля, що виникла при цьому, обійшла всю земну кулю. Найбільших спустошень зазнали узбережжя найближчих островів Суматри, Яви, Калімантану. Сам вулкан знаходився між Явою та Суматрою у Зондській протоці. Вулканічний попіл, викинутий на висоту до 80 км, був відчутний в атмосфері всієї планети протягом кількох років. Це був момент, коли Земля "скрикнула”; він припадає на завершення кола сонячного Зодіаку і на час найгустішої тіні Орба (див. схему пульсації Темного сателіта). У всіх енциклопедіях пишеться, що це було виверження "найсильніше в історії людства.”
Що це, співпадіння?
Навряд.
На цей же період припадають потужні землетруси в передгір’ї Тянь-Шаню 1887 р., в Новій Зеландії 1888 р., Японії 1891 р. Це були великі "трясіння” Землі з магнітудою до 8. Надто в Японії, де в густозаселеному районі утворився залом до 6 м по вертикалі і на 4 м по горизонталі.
А 9 липня 1905 р. могутній удар розкраяв земну поверхню в басейнах рік Цицерлик та Тесин-Гол в Монголії. Магнітуда його сягнула 8,5 , а сила 12-ти балів. Через два тижні — 23 липня ще більшої потужності удар розверз навпіл величезну територію. Довжина безперервного розтину перевищила 340 км, а глибина тріщини сягала 65-ти і більше метрів, у багатьох місцях не видно було дна. В степу Ерелі-Билде, посушливому за будь-якої пори року, раптом виникло безліч грязьових фонтанів, які викидали на велику висоту воду і червоний пісок. Цю тріщину в центрі Азії вважали найграндіознішою на Землі. Проте не минуло й року, як цей рекорд було перевершено землетрусом 1906-го р. в Каліфорнії. Тут магнітуда сягнула 8,7, а сила поштовху 12-ти балів.
Ці та багато інших катаклізмів сталися після 1881-го року.
Так само, з наближенням до 1881 р, потужність землетрусів зростала. Наприклад, землетрус, який стався у Центральній Каліфорнії 1857 р., також сягнув магнітуди 8. Але найбільш вражаючим було утворення скиду під час землетрусу 1872 р. в долині ріки Оуенс неподалік Лоуп Пайн (штат Невада). Горизонтальний і вертикальний зсуви тут сягнули 6 м.
Отож найбільші за всю історію виверження вулканів та найграндіозніші землетруси збігаються з періодом найщільнішої тіні Орба.
Геологічні струси Землі повністю адекватні психічним струсам людства; вони припадають на той самий відрізок часу. Це видно на графіку 2 та на схемі пульсації Темного сателіта. В час, коли двигтить і рветься земна твердь, коли вибухає найбільший за всю історію людства вулкан, приходять у світ найлихіші сутності: Маркс, Ленін, Дзержинський, Троцький, Сталін, Зінов’єв, Каменєв, Свердлов, Гітлер, Чан Кайши, Мао Цзедун, Полпот...
Ось як про цей період пише Нострадамус: "а в жовтні місяці настануть такі великі зміни, що подумають, ніби-то сила тяжіння землі втратила своє звичне спрямування, а затим настануть надзвичайні зміни, зміни царювань, великі землетруси, розмноження нового Вавілону...”
Місця в тексті, де йдеться про зміни в жовтні місяці та зміни царювань, очевидно, не потребують коментарів. Розмноження нового Вавілону — також. Адже "Вавілон” — біблійний аналог і Нострадамус його взяв, скоріше за все, з "Об’явлення...” св. Ів. Богослова. А от щодо того, "що подумають, ніби-то сила тяжіння землі втратила своє звичне спрямування” і "великі землетруси”, то тут простежуються вже цілком реальні — геологічні події.
Про це саме писав і св. Іван: "17 Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучно залунав від небесного храму з престолу, говорячи: "Сталося!” 18 І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталося велике трясіння землі... Великий такий землетрус, такий міцний! І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста...”(гл. 16).
Схоже, що в цьому тексті використано не тільки біблійну метафору, а в ньому переплелися також факти геологічних та суспільних катаклізмів, причиною яких був Орб (його активність у той час). Тобто автор "Об’явлення...” бачив зв’язок між озвірінням людства і планетарними катаклізмами.
Справді, з 1917-го по 1975-й роки тільки в Середземноморсько-Азіатській сейсмічній смузі, яка займає площу 9 млн. кв. км., стався 61 землетрус із магнітудою понад 7 або силою 9 — 10 балів і п’ять землетрусів з магнітудою понад 8 (11 — 12 балів).
На період найбільших землетрусів припадають і найбільші війни. Отож слова "велике трясіння землі”, крім окультного та геологічного планів, мають ще й техногенний смисл. Коли б зібрати докупи всю вибухівку воюючих сторін та підірвати, то вибух, мабуть, стався б потужніший від виверження вулкану Кракатау.
Якщо рівень звірства людства можна виміряти умовно кількістю замордованих, то рівень геологічної активності піддається інструментальним замірам. Автор цих рядків зібрав практично всі дані щодо землетрусів, які сталися від 1811-го по 1981 р. р. Значною мірою в цьому дослідженні прислужилася книжка В.С. Хромовських та А.О.Никонова "Слідами сильних землетрусів”.
До 1811 року землетрусів, де були б зроблені заміри магнітуди чи сили в балах, не знайдено.
Як видно з таблиці та графіка 3, після виверження вулкана Кракатау кількість землетрусів наростала лавиноподібно. Кракатау дав планетарний поштовх для розрядки напруги в "тілі” Землі. Твердь, тріскаючись, розриваючись в одному місці, провокувала перерозподіл енергії в іншому.
Землетруси,
які сталися в період 1811 — 1980 р. р.
_________________________________________________________
Рік, місяць, Потужність в Місцевість, де стався землетрус
число магнітудах, балах
____________________________________________________________
____1__________2________3___________________4________________
1811 7,3 — 7,8 9 — 10 Нью-Мадридський, Північноамери-
канська платформа
1812 7,3 — 7,8 9 – 10 Нью-Мадридський, Північноамери-
канська платформа
1819 (7,5) 9 Качський , Індійський щит
1857 8 Центральна Каліфорнія
1862 7,8 10 Цаганський, Байкальський рифт
1891 8,0 Японія
10. 07.1899 8,0 11 Аляска
1902 (7,3 — 7,8) 9 Андижанський землетрус
31. 02.1902 7,5 9 Шемахинський, Азербайджан
09.07. 1905 8,4 11 — 12 Басейни рік Цицерлик та Тесин-Гол,
Монголія
23. 07.1905 8,7 Від хребта Хан-Хухей до озера Санган-
Далай, Монголія
18. 02.1911 7,4 9 Сарезький, Памір
1911 8,0 11 Кебінський, Середня Азія
1920 (8,4) 11 — 12 Китайська платформа
1920 (7,0) 8 — 9 Горійський, Кавказ
06. 01.1928 7,1 В долині Сабукії Велли, неподалік від
екватора
14. 04.1928 6,75 Південна Болгарія
18. 04.1928 6,75 Південна Болгарія
1929 7,6 9 — 10 Газлійський на Туранській платформі
1929 (6,8) 8 Кизилкумський на Туранській платформі
1 2 3 4
17. 07.1929 7,6 10 Буллерський, Нова Зеландія
06, 05.1930 7,3 Селмесський, Іран
10. 08.1931 8 Західна Монголія
19. 04.1938 6,75 Центральний масив Анатолії
19. 10.1938 6 ,75 Західна Монголія
10. 06.1939 5,5 Зона Табаського розлому, Іран
21. 11.1939 6 Анатолійський розлом, східне відгалу-
ження
20. 12.1942 8,0 Зона Анатолійського розлому
27. 11.1943 7,6 Зона Анатолійського розлому
01. 02.1944 7,6 Зона Анатолійського розлому
10. 07.1949 7,4 — 7,6 9 — 10 Хаїтський, Середня Азія
1 950 5,6 Північна Каліфорнія
23. 01.1951 5,6 Розлом Сьюнерстиши, США
1952 7,6 Розлом Уайт-Волф
12. 02.1953 6,4 Горудський
18. 03.1953 7,2 Північно-Західна Анатолія
09. 09.1954 5,0 Орлеанський, Середземномор”я
24. 04.1956 (5,0) Гористий масив Бахар, Монголія
28. 05.1957 7,0 Зона Анатолійського розлому
27. 06.1957 7,8 10 — 11 Станове нагір’я, Байкальська рифтова
зона
04. 12.1957 8,6 11 — 12 Гобі-Алтайський, Монголія
1957 (5,0) 5 — 6 Південне закінчення хребта Баян-Цаган
1958 (7,8) 10 Баян-Цаган
16. 06.1963 6,5 9 Чхалтинський, Кавказ
1963 6,5 8 Каракульський., Памір
19. 08.1966 7 9 Анатолійський розлом
1966 5,5 — 5,9 Розлом Сан-Андреас
01. 09.1968 6,3 Даш-е-Байязький, Іран
31. 08.1968 7,2 Даш-е-Байязький, Іран
28. 03.1970 7,1 9 Західна Анатолія, верхів’я ріки Гедиз
15. 05.1970 7,0 Західна Монголія
1971 6,6 Сан-Франциско
24. 06.1974 4,8 Табас-е-Гальшинський, біля села Поша, Іран
04. 07.1974 7,0 Західна Монголія
1975 5,2 Пустеля Мохаве, Каліфорнійський округ
31. 03.1975 6,0 Західна Монголія
04. 02.1976 7,5 — 7,9 Гватемала
04. 07.1976 5,8 Розлом Матагуа, Гватемала
1976 7,0 — 7,3 9 — 10 Газлійський, Середня Азія
1978 6,8 8 Алтайський, Середня Азія
16. 09.1978 7,7 9 — 10 Табас-е-Галшанський, Іран
10. 10.1980 7,2 — 7,3 Північ Африки, хребет Тель-Атлас
1982 5,7 Йєменський, Південь Аравійського
півострова
14, 03.1983 5,4 Кум-Дагський, західна Туркменія
x — роки; Y — магнітуда.
Графік 3. Землетруси, які сталися в 19 і 20 століттях.
Якщо ж простежити кількість землетрусів в інтервалах десятиліть — графік 4, то тут і без методів математичної статистики видно, що вона наростала від десятиліття до десятиліття. Відбувався автокаталітичний процес, коли один землетрус провокував виникнення кількох інших.
x — роки; Y — кількість землетрусів, які сьалися сталися в інтервалах десятиліть.
Графік 4. Кількість землетрусів в інтервалах десятиліть, які сталися у 19 і 20 століттях.
Проте судити про напружений стан планети за кількістю землетрусів навряд чи коректно. Для цього потрібен критерій, який відображав би енергетичний стан. Таким є магнітуда, яка визначає кількість енергії у центрі землетрусу. (Найбільш руйнівні з відомих землетрусів мали магнітуду близько 9, що відповідає енергії 1018 Дж.).
Отож середня магнітуда землетрусів, які сталися, наприклад, в інтервалі десяти років, відбиває кількість руйнівної енергії Землі, що виділилася за це десятиліття.
Як видно з таблиці та графіка 5, сумарна потужність землетрусів зменшується від 1890-го року, що повністю узгоджується з віддаленням Орба від Землі, починаючи від окультного 1881 р. Затухання йде поволі. Уже в наш час відбулося кілька землетрусів, які забрали багато тисяч життів. На жаль, це лихо сталося в залюднених місцях — Вірменії, Туреччині... Проте графік 5 свідчить, що земна куля стає дедалі спокійнішою. Так само спокійнішим (відносно попередніх поколінь) стає і людство.
Магнітуди землетрусів в інтервалі десятиліть
_________________________________________________________
Інтервал Магнітуда Середня
десятеліть магнітуда
1890 — 1900 8,0; 8,0 8,0
1900 — 1910 7,8; 7,5; 8,4; 8,7 8,0
1910 — 1920 7,4; 8,0; 8,4; 7,0 7,7
1920 —1930 8,0; 7,1; 6,75; 6,0; 7,6; 7,6; 7,3 7,1 1930 — 1940 8,0; 8,0; 5,0; 6,75; 6,70; 6,0; 8,0; 5,5 7,7
1940 — 1950 8,0; 7,6; 7,6; 7,6; 5,6 7,3
1950 — 1960 5,6; 7,6; 6,4; 7,2; 5,0; 7,0; 8,4; 7,8; 8,6; 7,0 7,2
1960 — 1970 6,5; 8,6; 7,0; 5,5; 7,0; 6,3; 7,2; 7,0 6,9
1970 — 1980 6,6; 4,8; 5,2; 6,0; 7,7; 5,8; 7,2; 6,8; 7,7; 5,7 6,3
1980 — 1990 5,4; 5,7 — неповний перелік 5,5
x — роки; Y — середня магнітуда
Графік 5. Середня магнітуда землетрусів, які сталися в 19 і 20 століттях (в інтервалах десятиліть).
Можна з певністю казати, що спалах руйнівної активності планети, який вибухнув на межі зміни старого кола сонячного Зодіаку на нове, поволі затухає. Відтак є підстави для прогнозування, якщо не кількості землетрусів, то, в усякому разі, їх сумарної потужності на найближчі п’ятсот-шістсот років — до того часу, коли активність Темного сателіта знову досягне свого максимального значення — 8—9-ти "здригань” за століття. Тобто зростання потужності землетрусів почнеться від 2600 року і триватиме до 2900—3000 р.р. Зросте і знервованість людства. Хоча такого рівня збудження планети і людей, яке було в наближені до 1881-го роки вже не станеться. Орб — астральна аура Землі перебуватиме вже далеченько від свого "тіла”.
"Виверження Везувія в 1794 році”, картина невідомого художника ХІХ ст.
Якщо зіставити графіки активності Орба (1 і 2) з графіками величин магнітуди землетрусів (3) і середньої магнітуди землетрусів в інтервалах десятиліть (5), то можна дійти висновку, що на них зображено два плани однієї катастрофи — катастрофи людства і катастрофи планети. Обидва плани прив’язані до Темного сателіта. Це не просто збіг катаклізмів у людському суспільстві з надмірною напругою в земній корі. Давно вже помітили зв’язок між великою ненавистю людей і землетрусами у тому регіоні. Приклади: землетруси у Вірменії й Туреччині, які забрали багато тисяч життів. У першому випадку спалахнула ненависть між Вірменією та Азербайджаном за Карабах, у другому — ненависть між турками й курдами. У другому випадку землетрус стався після смертного вироку лідерові курдів Аджалану, тобто — в епіцентрі психічного протистояння двох народів.
Виверження Везувія у серпні 79 р. н. е. також припадає на епіцентр ненависті. Перед тим було знищено державу Ізраїль, зруйновано храм чи не найчисельнішої релігії світу — іудаїзму (а це мільйони душ), жорстоко придушені повстання по всій Римській імперії. На ту сумарну ненависть і відгукнулася Земля виверженням вулкана. Знову ж таки, це сталося в час найбільшої активності Темного сателіта (графік 2).
Такі катаклізми легше виникають у сейсмічно активних зонах.
Далі: Продовження "Темний сателіт" 15
Copyright © В.В. Савченко, 2010
Продовження
12. Але повернемося до "першого армагедону”, який стався в Римській імперії в століття 5508 — 5608 р.р. авраамового літочислення. Ось події, що там відбувалися.
На це століття припадає правління двох несамовито- жорстоких імператорів Цезаря Гая на прізвисько Калігула (37 — 41 р.р.) та Нерона (54 — 68 р.р.). Це були люди, справді, позбавлені табутивного бар’єру. До речі, про Нерона. За найменшою підозрою (тільки підозрою) в посяганні на його владу він убив свою матір Агрипінну, яка, до речі, й настановила його до влади. Наступною жертвою стала його ж дружина Октавія. А влітку 64 р. в Римі спалахнула величезна пожежа, яка тривала шість днів. З чотирнадцяти районів міста три були знищені дотла, і в семи вигоріла більша частина будинків. У вогні загинули тисячі людей. У Римі поширювалися чутки, що імператор наказав підпалити місто, аби картина пожежі надихнула його на написання драми про загибель Трої. Незабаром стали відомі плани імператора про перебудову міста. Та як би там не було, а такі масштаби лиха неможливі без ретельної організації.
Повстання в Іудеї 66 р. Повстанці знищили римський гарнізон в Єрусалимі й відбили військо намісника Сірії, який мав намір заволодіти містом.
В 67 р. населення Рима жорстоко постраждало від сильної епідемії. Померло багато не тільки рабів і вільних бідаків, а й чимало знаті. Нерон утік від епідемії в Грецію. Потім повернувся.
В 68 р. Нерон покінчив життя самогубством і разом з його смертю припинилося правління династії Юліїв—Клавдіїв. У цей час тривала громадянська війна. А саме, повстали германці, британці, гали, північні італійці. Але до січня 70-го всі повстання були жорстоко придушені. А вже навесні 70-го римська армія на чолі з Титом Флавієм почала облогу Єрусалима, у якому з нагоди Пасхи зібралася велика кількість богомольців.
Незважаючи на голод, іудеї затято захищалися. Римляни поволі, крок за кроком, оволодівали окремими частинами міста, несучи великі втрати. Особливо запекла боротьба точилася за храм Богові Яхве, що стояв на високому пагорбі Сіоні. По кількох днях бою римляни оволоділи руїнами храму і стерли його з лиця землі. Це сталося в дев’ятий день (знову корінне число дев’ять) місяця ава — у той самий день, коли було зруйновано і Перший Храм. ( Його було зруйновано військом Вавілона 586-го року до н.е. Тоді ж зник і Ковчег Союзу євреїв з Богом).
Єрусалим було повністю зруйновано, мешканців частину перебито, частину продано в рабство. Але ті, хто був в інших містах, продовжували боротьбу, закріпившись у гірській фортеці Масаді та інших укріпленнях на півдні Палестини. Їхні посланці зробили спробу підбурити проти римлян іудейське населення Єгипту та Кирени, але місцева іудейська аристократія видала їх римлянам. Завершальний акт трагедії відбувся у фортеці Масаді, де захисники вирішили покінчити життя самогубством, щоб не здатися ворогові. Ось уривок промови Ельазара Бен Яіра, який очолював оборону Масади: "Нехай наші жінки помруть раніше, ніж будуть піддані насильству, і наші діти раніше, ніж скуштують рабства, і після того, як ми вб’ємо їх, давайте скоїмо ту славну милість стосовно один одного.”
Пророцтво Даниїла, написане за кілька століть до того, збулося з повною точністю.
Через шістдесят два роки, а саме у 132 р. вже інший імператор — Адріан повелів на місці зруйнованого храму спорудити святилище Юпітера Капітолійського, а відбудований Єрусалим назвав містом Елія Капітоліна. До того ж він заборонив обрізання, яке для єврейського народу було знаком союзу з Богом. Це спричинилося до нового повстання евреїв.
Але повернемося до першого століття. У серпні 79-го сталося страшне стихійне лихо — виверження вулкана Везувія. Гора викинула величезну кількість диму й попелу; хмари його досягли Рима. Слідом за тим потоки лави та попелу залили багато поселень, вілл та міста Помпею, Геркуланум, Стабії.
Проте найбільше лихо, яке скоїлося у цьому столітті, було те, що іудеї не розпізнали в Ісусі Месії. Всі жахливі події того часу забулися і про них пам’ятають тільки історики, розп’яття ж Ісуса 31-го р. н. е. залишилося в свідомості кожного мешканця Землі.
Якби св. Іван Богослов, на очах у якого відбувалися всі ці події, узяв би за аналог більшовицької імперії не Вавілон, а Рим, то це було б також цілком коректне порівняння. І Рим, і більшовицька Росія були імперії-наддержави, і в Римі, і в СРСР велося тотальне нищення суверенітетів підкорених народів та їхньої духовності, оплотом якої була церква. І римський імператор, і радянський генсек уособлювали в собі обидві влади — світську й духовну; перший додав до свого вінця тіару та нарік себе першосвящеником, другий тримав у руках таке ж саме кермо необмеженої влади і водночас був главою ідеології — марксизму-ленінізму.
До речі, Цезар, котрий проголосив себе земним богом, заперечував перед сенатом безсмертя душі; генсек також не вірив у потойбічний світ. Наприклад, Калігула уявив себе "земним божеством” і наказав встановити у храмі Яхве свою статую. Довідавшись, що населення Іудеї протестує проти такого святотатства, він віддав наказ про розправу з непокірними. Тільки вбивство Калігули завадило цій акції.
Та найбільше спільного між Нероном і Сталіним. Обидва поставили владу над родинними зв’язками, людськими взаєминами, чоловічою дружбою. Обидва ні в гріш не ставили життя людини, роду, племені.
Отож події, що відбувалися в Римській імперії у перші сто років н.е. чи в проміжку часу між 5509 та 5609 р.р. авраамового літочислення, відповідають найбільшій для цього періоду активності Темного сателіта (див. графік 2).
Через 1800 років від початку цього — першого — "армагедону” ситуація повториться в державі, яка вважала себе Другим Римом. Але перед тим у земний світ прийдуть багато неронів і калігул (ксеркси чи зерси за словами Нострадамуса). І найжорстокіші з них з’являться у століття з коренем 18. Це і сім голів звірини, і Гітлер, і Чан Кайши, і Муссоліні, і Мао Цзедун, а трохи пізніше — Полпот. Та в першу чергу "змій великий, вуж стародавній” — Маркс.
Є й різниця між першим і другим "армагедонами”. У другому випадку Орб був найщільнішим за всі 25920 років. Тому й масштаби звірства набули нечуваних розмірів.
13. Іудейська релігія вважає, що людина має дві душі: тваринну й божу. Перша пов’язана з життям тіла і є нібито його продовженням. Вона спрямова "вниз”, до "землі”, з якої її й створено. Друга душа — божа, вона спрямована "вгору”, до Бога. Суперечність між божим і земним більшою чи меншою мірою триває в людині протягом усього життя.
Людське тіло проте не містить у собі ніякого зла. Зло може виникнути, якщо людина дозволяє своїй тваринній сутності управляти життям, диктувати, що і як слід робити в тому чи іншому випадку. Тваринна сутність не знає і знати не хоче про існування в людині вищого начала, і поводиться так, ніби вона одна. Якщо тваринна сутність домінує, то головними цінностями для людини стають їжа, відпочинок, статевий інстинкт, прагнення до влади, особиста безпека.
Будь-який намір людини вирішується згідно з відповідністю двох душ і двох воль. Образно цей процес можна уявити у вигляді коня і вершника. Правильне співвідношення, коли вершник — душа божа, а кінь — душа тваринна. Такий стан не принижує душі тваринної і це не є насильством над нею. У цьому випадку її наміри і добрі, і потрібні, і вчасні, і виправдані, адже кінь благородна тварина — вона служить вищому началу (божій сутності).
Та якщо в людині бере гору тваринна сутність, то тоді виконуються забаганки лише тіла. Життя стає спотвореним. Божа сутність такої людини, опинившись під владою свого підлеглого, страждає. Ні про яку духовність вже не йдеться, людина перетворюється на річ.
Іудаїзм — древня релігія, яка дала початок і християнству. Його теза про дві душі цілком узгоджується також з індуськими уявленнями про Астральне Тіло людини, яке і є тваринною душею. Тут індикатором "тваринності” є колір Астрального Тіла. Якщо в Астральному Тілі домінує червоний колір, то психіка людини підпорядкована Нижчому Манасові і Кама Рупі (червоному чудовиську в нас). Нагадаємо, що частота коливань атома червоного дорівнює 7560-ти ангстремам (у сумі 18).
Отже уявлення двох найстаріших релігій про людську сутність — тотожні.
Як ці факти пов’язані з рухом Темного сателіта, а відтак і з екстремумами на графіках 1 і 2?
Сфера Темного сателіта, іншими словами Астральне Тіло планети, то віддаляється від Землі, то наближається до неї. Рух цей не довільний, а відбувається у відповідності з космічними чинниками. Одним з них є коло сонячного Зодіаку. За 25920 років тривалості цього кола Орб один раз наближається до Землі та щільно "укутує” її своїм полем і раз віддаляється від неї на максимальну відстань. Власне, це контур, який накладено на живий світ. З його віддаленням тваринна сутність людини втрачає живлення для свого росту; з наближенням, навпаки, — розквітає. В останні роки попереднього кола сонячного Зодіаку (перед 1881 р.) та на початку перших років нового кола (одразу після 1881 р.) Орб упритул наблизився до Землі. Це було найбільше за всю історію людства "затемнення сонця” (за словами Нострадамуса). Тваринна душа кожного мешканця Землі отримала найбільше сприяння (живлення) для свого розквіту. Через це і стався спалах звірства, "армагедон”, який зруйнував майже всі духовні набутки людства. Саме в цей час буйно розрісся матеріалізм.
Нагадаємо, що свій шлях від апогею до апогею "завдовжки” у 25920 років Орб проходить через дванадцять знаків сонячного Зодіаку, кожен з яких триває 2160 років. Так само, як люди, що народилися під різними знаками Зодіаку відрізняються за вдачею, психічними й розумовими особливостями, а зрештою і долею, так і все людство змінюється під час переходу Сонця з одного знака свого Зодіаку в інший. Тому, що зміна знака Зодіаку — це перехід Сонячної системи, що обертається, в інше місце Галактики. А це означає, що на живий світ починають впливати вже іншої інтенсивності поля (гравітаційне, магнітне, акустичне і т.п.), інші космічні промені, елементарні частки. Мабуть, зазнає впливу і Орб, як одна із складових живої душі планети. Але "згущення” його довкола свого "тіла” — планети Земля, як і "розрідження” з віддаленням від Землі, відбувається у відповідності до кола сонячного Зодіаку. А рух кола означений числами. від першого знака до останнього. А саме: 9 (2160 р.), 9 (4320 р.), 18 (6480 р.), 18 (8640 р.), 9 (10800 р.), 18 (12960 р.), 9 (15120 р.), 18 (17280 р.), 18 (19440 р.), 9 (21600 р.), 18 (23760 р.), 18 (25920 р.). Число останнього знака попереднього кола сонячного Зодіаку співпадає з числом року 1881-го нашої ери (часової метрики від Різдва Христового).
Припущення автора цих рядків, що дія Орба на земне життя не є ламінарним (поступовим, плинним), а відбувається з періодичними спалахами ("здриганнями”) його активності, загалом підтвердилося графіками 1 і 2 та подіями, які ілюструють ці графіки і які сталися в історії двох наймогутніших світових імперій — Римської та Російської.
Число активності тваринної душі планети дорівнює 18-ти. Власне, це код, з допомогою якого можна розпізнати рік "здригання” Темного сателіта. Такий рік має теологічну суму 18. Наприклад, 1944, 1953, 1962, 1971, 1980. Знаючи це, вже можна прогнозувати рівень звірства на майбутні століття. Так, у 21-му столітті буде всього три таких роки, а саме 2079, 2088 та 2097 р.р. Вони суттєво не вплинуть на ментальність християнського світу.
Великі зміни в історії настають у такі періоди, коли від століття до століття збільшується кількість років із сумою цифр 18. Дослідження двох знаків сонячного Зодіаку, а саме: останнього в попередньому колі і першого в новому (нинішньому) колі (див. графік 2) засвідчили, що найбільша кількість таких років на століття — 10.
Активність Темного сателіта на двох дорогах часу — христовій (графік 1) і авраамовій (графік 2), хоч загалом і подібні, але дещо й відрізняються і, мабуть, відображають темпераменти "молодих” народів — у минулому язичників, а саме гальських, слов’янських, германських, та "старих”, які вийшли з намету батька Авраама — семітичних (іудеїв та мусульман). І якщо на людей з помірним і нордичним темпераментом поле Темного сателіта впливає вкрай негативно, але порівняно недовго, то темпераментні семіти швидко навісніють і в такому стані перебувають ціле століття. Звідси — й біди: конфронтація між ними і оточенням набирає нечуваного протистояння.Оточенням може бути завойовник, під рукою якого вони перебувають, чи народ, поміж якого вони живуть.
Зокрема в євреїв, тільки в часи нашої ери сталися дві страшні події: перша — зруйнування храму Богові Яхве, Єрусалиму та держави Ізраїля, друга — біологічне нищення евреїв під час другої світової війни. В єврейській історії офіційна назва другої події — "Катастрофа”. Всього за кілька років було знищено близько шести мільйонів ні в чому не винних людей. Всі ж, хто віддавав накази й виконував ту страшну справу, народилися в часи найбільшої активності Темного сателіта — наприкінці дев’ятнадцятого століття.
В історії людства відчуття згущення лиха виникало не раз, і тоді з’являлися провидці і пророки, які попереджали про нього. Але основна маса людей, попри віру в Бога, все ж була вражена матеріалізмом, і отже не дослухалася до порад.
14. Якщо Земля за уявленнями древніх (до речі, так вважав і В.Вернадський) є живою істотою, а Темний сателіт — однією із складових його аури, то чи впливає він — сателіт на стан самої планети?
На жаль, сейсмічні події — землетруси, вулканізми почали фіксуватися порівняно недавно. Але сталися дві події, які людство запам’ятало. Одна — в першому столітті н.е. (5509 — 5609 р.р. авраамового літочислення), а саме —79 р. н.е., друга — в рік 1883-й (всього за два роки після 1881-го окультного). Події ці відбулися в часи найбільшої активності Орба (див. графіки 1 і 2 та схему пульсації Темного сателіта (розділ "Темний сателіт (Орб)”). Перша — виверження вулкана Везувія, друга — Кракатау. І якщо лихо, пов’язане з Везувієм, носило локальний характер стосовно всієї планети, то виверження Кракатау — явище планетарне. Його вибух було чути на відстані понад три тисячі кілометрів. Велетенська морська хвиля, що виникла при цьому, обійшла всю земну кулю. Найбільших спустошень зазнали узбережжя найближчих островів Суматри, Яви, Калімантану. Сам вулкан знаходився між Явою та Суматрою у Зондській протоці. Вулканічний попіл, викинутий на висоту до 80 км, був відчутний в атмосфері всієї планети протягом кількох років. Це був момент, коли Земля "скрикнула”; він припадає на завершення кола сонячного Зодіаку і на час найгустішої тіні Орба (див. схему пульсації Темного сателіта). У всіх енциклопедіях пишеться, що це було виверження "найсильніше в історії людства.”
Що це, співпадіння?
Навряд.
На цей же період припадають потужні землетруси в передгір’ї Тянь-Шаню 1887 р., в Новій Зеландії 1888 р., Японії 1891 р. Це були великі "трясіння” Землі з магнітудою до 8. Надто в Японії, де в густозаселеному районі утворився залом до 6 м по вертикалі і на 4 м по горизонталі.
А 9 липня 1905 р. могутній удар розкраяв земну поверхню в басейнах рік Цицерлик та Тесин-Гол в Монголії. Магнітуда його сягнула 8,5 , а сила 12-ти балів. Через два тижні — 23 липня ще більшої потужності удар розверз навпіл величезну територію. Довжина безперервного розтину перевищила 340 км, а глибина тріщини сягала 65-ти і більше метрів, у багатьох місцях не видно було дна. В степу Ерелі-Билде, посушливому за будь-якої пори року, раптом виникло безліч грязьових фонтанів, які викидали на велику висоту воду і червоний пісок. Цю тріщину в центрі Азії вважали найграндіознішою на Землі. Проте не минуло й року, як цей рекорд було перевершено землетрусом 1906-го р. в Каліфорнії. Тут магнітуда сягнула 8,7, а сила поштовху 12-ти балів.
Ці та багато інших катаклізмів сталися після 1881-го року.
Так само, з наближенням до 1881 р, потужність землетрусів зростала. Наприклад, землетрус, який стався у Центральній Каліфорнії 1857 р., також сягнув магнітуди 8. Але найбільш вражаючим було утворення скиду під час землетрусу 1872 р. в долині ріки Оуенс неподалік Лоуп Пайн (штат Невада). Горизонтальний і вертикальний зсуви тут сягнули 6 м.
Отож найбільші за всю історію виверження вулканів та найграндіозніші землетруси збігаються з періодом найщільнішої тіні Орба.
Геологічні струси Землі повністю адекватні психічним струсам людства; вони припадають на той самий відрізок часу. Це видно на графіку 2 та на схемі пульсації Темного сателіта. В час, коли двигтить і рветься земна твердь, коли вибухає найбільший за всю історію людства вулкан, приходять у світ найлихіші сутності: Маркс, Ленін, Дзержинський, Троцький, Сталін, Зінов’єв, Каменєв, Свердлов, Гітлер, Чан Кайши, Мао Цзедун, Полпот...
Ось як про цей період пише Нострадамус: "а в жовтні місяці настануть такі великі зміни, що подумають, ніби-то сила тяжіння землі втратила своє звичне спрямування, а затим настануть надзвичайні зміни, зміни царювань, великі землетруси, розмноження нового Вавілону...”
Місця в тексті, де йдеться про зміни в жовтні місяці та зміни царювань, очевидно, не потребують коментарів. Розмноження нового Вавілону — також. Адже "Вавілон” — біблійний аналог і Нострадамус його взяв, скоріше за все, з "Об’явлення...” св. Ів. Богослова. А от щодо того, "що подумають, ніби-то сила тяжіння землі втратила своє звичне спрямування” і "великі землетруси”, то тут простежуються вже цілком реальні — геологічні події.
Про це саме писав і св. Іван: "17 Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучно залунав від небесного храму з престолу, говорячи: "Сталося!” 18 І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталося велике трясіння землі... Великий такий землетрус, такий міцний! І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста...”(гл. 16).
Схоже, що в цьому тексті використано не тільки біблійну метафору, а в ньому переплелися також факти геологічних та суспільних катаклізмів, причиною яких був Орб (його активність у той час). Тобто автор "Об’явлення...” бачив зв’язок між озвірінням людства і планетарними катаклізмами.
Справді, з 1917-го по 1975-й роки тільки в Середземноморсько-Азіатській сейсмічній смузі, яка займає площу 9 млн. кв. км., стався 61 землетрус із магнітудою понад 7 або силою 9 — 10 балів і п’ять землетрусів з магнітудою понад 8 (11 — 12 балів).
На період найбільших землетрусів припадають і найбільші війни. Отож слова "велике трясіння землі”, крім окультного та геологічного планів, мають ще й техногенний смисл. Коли б зібрати докупи всю вибухівку воюючих сторін та підірвати, то вибух, мабуть, стався б потужніший від виверження вулкану Кракатау.
Якщо рівень звірства людства можна виміряти умовно кількістю замордованих, то рівень геологічної активності піддається інструментальним замірам. Автор цих рядків зібрав практично всі дані щодо землетрусів, які сталися від 1811-го по 1981 р. р. Значною мірою в цьому дослідженні прислужилася книжка В.С. Хромовських та А.О.Никонова "Слідами сильних землетрусів”.
До 1811 року землетрусів, де були б зроблені заміри магнітуди чи сили в балах, не знайдено.
Як видно з таблиці та графіка 3, після виверження вулкана Кракатау кількість землетрусів наростала лавиноподібно. Кракатау дав планетарний поштовх для розрядки напруги в "тілі” Землі. Твердь, тріскаючись, розриваючись в одному місці, провокувала перерозподіл енергії в іншому.
Землетруси,
які сталися в період 1811 — 1980 р. р.
_________________________________________________________
Рік, місяць, Потужність в Місцевість, де стався землетрус
число магнітудах, балах
____________________________________________________________
____1__________2________3___________________4________________
1811 7,3 — 7,8 9 — 10 Нью-Мадридський, Північноамери-
канська платформа
1812 7,3 — 7,8 9 – 10 Нью-Мадридський, Північноамери-
канська платформа
1819 (7,5) 9 Качський , Індійський щит
1857 8 Центральна Каліфорнія
1862 7,8 10 Цаганський, Байкальський рифт
1891 8,0 Японія
10. 07.1899 8,0 11 Аляска
1902 (7,3 — 7,8) 9 Андижанський землетрус
31. 02.1902 7,5 9 Шемахинський, Азербайджан
09.07. 1905 8,4 11 — 12 Басейни рік Цицерлик та Тесин-Гол,
Монголія
23. 07.1905 8,7 Від хребта Хан-Хухей до озера Санган-
Далай, Монголія
18. 02.1911 7,4 9 Сарезький, Памір
1911 8,0 11 Кебінський, Середня Азія
1920 (8,4) 11 — 12 Китайська платформа
1920 (7,0) 8 — 9 Горійський, Кавказ
06. 01.1928 7,1 В долині Сабукії Велли, неподалік від
екватора
14. 04.1928 6,75 Південна Болгарія
18. 04.1928 6,75 Південна Болгарія
1929 7,6 9 — 10 Газлійський на Туранській платформі
1929 (6,8) 8 Кизилкумський на Туранській платформі
1 2 3 4
17. 07.1929 7,6 10 Буллерський, Нова Зеландія
06, 05.1930 7,3 Селмесський, Іран
10. 08.1931 8 Західна Монголія
19. 04.1938 6,75 Центральний масив Анатолії
19. 10.1938 6 ,75 Західна Монголія
10. 06.1939 5,5 Зона Табаського розлому, Іран
21. 11.1939 6 Анатолійський розлом, східне відгалу-
ження
20. 12.1942 8,0 Зона Анатолійського розлому
27. 11.1943 7,6 Зона Анатолійського розлому
01. 02.1944 7,6 Зона Анатолійського розлому
10. 07.1949 7,4 — 7,6 9 — 10 Хаїтський, Середня Азія
1 950 5,6 Північна Каліфорнія
23. 01.1951 5,6 Розлом Сьюнерстиши, США
1952 7,6 Розлом Уайт-Волф
12. 02.1953 6,4 Горудський
18. 03.1953 7,2 Північно-Західна Анатолія
09. 09.1954 5,0 Орлеанський, Середземномор”я
24. 04.1956 (5,0) Гористий масив Бахар, Монголія
28. 05.1957 7,0 Зона Анатолійського розлому
27. 06.1957 7,8 10 — 11 Станове нагір’я, Байкальська рифтова
зона
04. 12.1957 8,6 11 — 12 Гобі-Алтайський, Монголія
1957 (5,0) 5 — 6 Південне закінчення хребта Баян-Цаган
1958 (7,8) 10 Баян-Цаган
16. 06.1963 6,5 9 Чхалтинський, Кавказ
1963 6,5 8 Каракульський., Памір
19. 08.1966 7 9 Анатолійський розлом
1966 5,5 — 5,9 Розлом Сан-Андреас
01. 09.1968 6,3 Даш-е-Байязький, Іран
31. 08.1968 7,2 Даш-е-Байязький, Іран
28. 03.1970 7,1 9 Західна Анатолія, верхів’я ріки Гедиз
15. 05.1970 7,0 Західна Монголія
1971 6,6 Сан-Франциско
24. 06.1974 4,8 Табас-е-Гальшинський, біля села Поша, Іран
04. 07.1974 7,0 Західна Монголія
1975 5,2 Пустеля Мохаве, Каліфорнійський округ
31. 03.1975 6,0 Західна Монголія
04. 02.1976 7,5 — 7,9 Гватемала
04. 07.1976 5,8 Розлом Матагуа, Гватемала
1976 7,0 — 7,3 9 — 10 Газлійський, Середня Азія
1978 6,8 8 Алтайський, Середня Азія
16. 09.1978 7,7 9 — 10 Табас-е-Галшанський, Іран
10. 10.1980 7,2 — 7,3 Північ Африки, хребет Тель-Атлас
1982 5,7 Йєменський, Південь Аравійського
півострова
14, 03.1983 5,4 Кум-Дагський, західна Туркменія
x — роки; Y — магнітуда.
Графік 3. Землетруси, які сталися в 19 і 20 століттях.
Якщо ж простежити кількість землетрусів в інтервалах десятиліть — графік 4, то тут і без методів математичної статистики видно, що вона наростала від десятиліття до десятиліття. Відбувався автокаталітичний процес, коли один землетрус провокував виникнення кількох інших.
x — роки; Y — кількість землетрусів, які сьалися сталися в інтервалах десятиліть.
Графік 4. Кількість землетрусів в інтервалах десятиліть, які сталися у 19 і 20 століттях.
Проте судити про напружений стан планети за кількістю землетрусів навряд чи коректно. Для цього потрібен критерій, який відображав би енергетичний стан. Таким є магнітуда, яка визначає кількість енергії у центрі землетрусу. (Найбільш руйнівні з відомих землетрусів мали магнітуду близько 9, що відповідає енергії 1018 Дж.).
Отож середня магнітуда землетрусів, які сталися, наприклад, в інтервалі десяти років, відбиває кількість руйнівної енергії Землі, що виділилася за це десятиліття.
Як видно з таблиці та графіка 5, сумарна потужність землетрусів зменшується від 1890-го року, що повністю узгоджується з віддаленням Орба від Землі, починаючи від окультного 1881 р. Затухання йде поволі. Уже в наш час відбулося кілька землетрусів, які забрали багато тисяч життів. На жаль, це лихо сталося в залюднених місцях — Вірменії, Туреччині... Проте графік 5 свідчить, що земна куля стає дедалі спокійнішою. Так само спокійнішим (відносно попередніх поколінь) стає і людство.
Магнітуди землетрусів в інтервалі десятиліть
_________________________________________________________
Інтервал Магнітуда Середня
десятеліть магнітуда
1890 — 1900 8,0; 8,0 8,0
1900 — 1910 7,8; 7,5; 8,4; 8,7 8,0
1910 — 1920 7,4; 8,0; 8,4; 7,0 7,7
1920 —1930 8,0; 7,1; 6,75; 6,0; 7,6; 7,6; 7,3 7,1 1930 — 1940 8,0; 8,0; 5,0; 6,75; 6,70; 6,0; 8,0; 5,5 7,7
1940 — 1950 8,0; 7,6; 7,6; 7,6; 5,6 7,3
1950 — 1960 5,6; 7,6; 6,4; 7,2; 5,0; 7,0; 8,4; 7,8; 8,6; 7,0 7,2
1960 — 1970 6,5; 8,6; 7,0; 5,5; 7,0; 6,3; 7,2; 7,0 6,9
1970 — 1980 6,6; 4,8; 5,2; 6,0; 7,7; 5,8; 7,2; 6,8; 7,7; 5,7 6,3
1980 — 1990 5,4; 5,7 — неповний перелік 5,5
x — роки; Y — середня магнітуда
Графік 5. Середня магнітуда землетрусів, які сталися в 19 і 20 століттях (в інтервалах десятиліть).
Можна з певністю казати, що спалах руйнівної активності планети, який вибухнув на межі зміни старого кола сонячного Зодіаку на нове, поволі затухає. Відтак є підстави для прогнозування, якщо не кількості землетрусів, то, в усякому разі, їх сумарної потужності на найближчі п’ятсот-шістсот років — до того часу, коли активність Темного сателіта знову досягне свого максимального значення — 8—9-ти "здригань” за століття. Тобто зростання потужності землетрусів почнеться від 2600 року і триватиме до 2900—3000 р.р. Зросте і знервованість людства. Хоча такого рівня збудження планети і людей, яке було в наближені до 1881-го роки вже не станеться. Орб — астральна аура Землі перебуватиме вже далеченько від свого "тіла”.
"Виверження Везувія в 1794 році”, картина невідомого художника ХІХ ст.
Якщо зіставити графіки активності Орба (1 і 2) з графіками величин магнітуди землетрусів (3) і середньої магнітуди землетрусів в інтервалах десятиліть (5), то можна дійти висновку, що на них зображено два плани однієї катастрофи — катастрофи людства і катастрофи планети. Обидва плани прив’язані до Темного сателіта. Це не просто збіг катаклізмів у людському суспільстві з надмірною напругою в земній корі. Давно вже помітили зв’язок між великою ненавистю людей і землетрусами у тому регіоні. Приклади: землетруси у Вірменії й Туреччині, які забрали багато тисяч життів. У першому випадку спалахнула ненависть між Вірменією та Азербайджаном за Карабах, у другому — ненависть між турками й курдами. У другому випадку землетрус стався після смертного вироку лідерові курдів Аджалану, тобто — в епіцентрі психічного протистояння двох народів.
Виверження Везувія у серпні 79 р. н. е. також припадає на епіцентр ненависті. Перед тим було знищено державу Ізраїль, зруйновано храм чи не найчисельнішої релігії світу — іудаїзму (а це мільйони душ), жорстоко придушені повстання по всій Римській імперії. На ту сумарну ненависть і відгукнулася Земля виверженням вулкана. Знову ж таки, це сталося в час найбільшої активності Темного сателіта (графік 2).
Такі катаклізми легше виникають у сейсмічно активних зонах.
Далі: Продовження "Темний сателіт" 15
Copyright © В.В. Савченко, 2010