"ІГРИ ГЕКАТОМБИ"
Продовження 2
10. Ось уже чотириста п’ятдесят років точаться суперечки між тими, кому пощастило підняти бодай краєчок покривала з-над пророчих текстів Нострадамуса і тими, кому не судилося те зробити. Складність дешифрування передбачень цього ясновидця полягає в тому, що катрени стосуються не одного якогось регіону Землі, а Європи, Африки і частини Азії. Тобто читач, наприклад, в Україні, шукаючи зашифровану інформацію про свій край, натикатиметься на аналогічні події в тій же Азії. Отже маємо тлумачення. А де тлумачення, там стільки ж "істин”, скільки й тих, хто тлумачить. Є, правда, катрени, у яких вказано географічні орієнтири, зокрема "Борисфен”, "п’ятдесятий градус” і т. ін. Але переважна більшість — це темний стиль або ж метафора. Мабуть, єдиним неметафоричним передбаченням було визначення Нострадамусом дати власної смерті. Відтак він сам побудував собі гробницю в стіні Кордельської церкви між входом і вівтарем Святої Марти. Він знав навіть годину своєї смерті і заздалегідь запросив нотаріуса, якому й продиктував свою останню волю. За бажанням небіжчика його поховали стоячи. Чому? Хтозна. Як лікареві йому було відомо, що кістки з часом зітліють і обсипляться.
Скоріше за все ясновидець "бачив” подальшу долю свого праху. А вона була такою: В 1791 році революційні гвардійці зруйнували гробницю Нострадамуса і розкидали його кістки. Невдовзі всі осквернителі праху великого астролога загинули; останки ж його були зібрані й поміщені в церкві Св. Лаврентія в Салоні, де вони знаходяться й понині.
За що така ненависть революціонерів до пророка? За те, що він передбачив французький апокаліпсис і навіть назвав один з його років — 1792-й. А ще Нострадамус полемізує (в прихованій формі) зі своїм сучасником Томасом Мором (батьком ідеї "вселюдської рівності”) — з його "Утопією” — твором дивним, у якому під лубочними картинами народовладдя й "земного раю” астролог розгледів страхітливі обриси тоталітаризму. Він визначив і долю утопічного ладу:
"Закон Мора поступово згасне,
Затим (прийде) інший, значно привабливіший,
Борисфен перший прийде встановити
(Своїми) талантами (дарами) й мовою
Більш привабливий закон.”
Нагадаємо, що роман "Утопія” був настільною книгою К. Маркса і став прототипом створеної ним релігії — "Капіталу”.
11. Безперечно, Нострадамус знав, про що писав. А тільки матеріал для зашифрування, як видно зі слів "ігри гекатомби”, він брав з вірувань сивої давнини, використовував, як аналоги, події й постаті минувшини. Та є в його книзі й таке, яке не можна тлумачити — це числа. Саме від них і почнеться справжнє дешифрування передбачень. І тисяча років між апокаліпсисами, і 177 років 3 місяці і 11 днів, і сьоме й восьме числа тисячі, і анарагонічний оберт, 73 роки і 7 місяців, і центурії (століття) — все те пов’язане зі зміною активності Темного сателіта. Річ у тому, що знання халдейських і єгипетських жреців, а це з усього — допотопні знання, тогочасна церква вважала єрессю. Через те ясновидець, пророкуючи на підставі тих знань, змушений був водночас і приховувати їх.
Дослідники Нострадамусової книги, котрим у той чи інший спосіб пощастило розгледіти в тумані метафор контури подій двадцять першого століття, переконані, що це будуть часи входження людства в нову епоху — епоху справедливості, добра, відновлення християнської моралі, з’яви мудрих правителів, які опікуватимуться не чиєюсь ідеєю, а добром своїх підданих. У зв’язку з цим знову звернемося до кривих активності Орба (графік 2) за авраамовим, іудейським і христовим літочисленнями. Як видно, для всіх трьох кривих початок двадцять першого століття означений спадом активності астральної аури Землі. Настає час, подібний до того, коли жінка, переживши чергові місячні — а вони пов’язані як з втратою крові, так і з аномалією психіки — вздоровлена вступає в новий — спокійний цикл життя.
Чи коректне порівняння менструальних днів жінки з апокаліптичними періодами людства? Менструальні дні тягнуться від 3 до 6 днів. Увесь цикл для більшості жінок триває 28 днів. Апокаліптичні періоди людства бувають по 100 і 200 років. Увесь цикл тут триває 900 років.
Як співвідносяться критичні дні у жінки до всього циклу у відсотках?
Якщо взяти середній цикл 28 днів, то найменша кількість днів (3) складатиме 10,7%, найбільша (6) — 21% від усіх днів циклу.
Критичні роки планети: якщо їх 100, то вони складатимуть 11,1%, якщо 200 — 22,2% від усього 900-річного циклу.
Отже жінка перебуває в критичному стані від 10,7 до 21% від усіх днів циклу, планета — від 11,1% до 22,2% від усіх років циклу. По суті — те ж саме.
Це не випадковість і не співпадіння. Увесь організм людства і елементарна його частка — жінка живуть за тим самим біологічним законом. До речі, слово "регули” (менструації) латиною означає "закон”.
Уявімо на мить, що відрізок кривої активності Орба між 900-м і 1800-м роками на авраамовій дорозі часу це — стан однієї з Великих Жінок Землі між двома менструаціями. У роки після 900-го Велика Жінка, позбувшись зіпсованої крові, психічно вздоровлена починає нове біологічне життя. Справді, у цей час активність Темного сателіта (чакри Муладхари людства) різко знижується. Як відомо з розділу "Армагеддон”, у цей період не спостерігається значущих проявів звірства в людському світі. Це перша із трьох фаз менструального циклу планети — фаза проліферації (мед.). Власне, у цей період організм готується до запліднення — утворюється так зване "жовте тіло”, яйце переміщується в фаллопієві труби і потрапляє в матку. У звичайної жінки ця фаза триває від 3—5 до 15—16 днів, у Великих Жінок, що живуть за авраамовим та іудейським літочисленнями — 500 років, у тієї, що живе за христовим літочисленням — 100 років.
У пропорційному вираженні це становить 10, 7% (3 дні) і 53,5% (15 днів) від 28-денного циклу для звичайної жінки і 11,1% (100 років) і 55,5% (500 років) від 900-річного циклу для Великих Жінок, що живуть за христовим літочисленням, і відповідно авраамовим та іудейським. Отже і тут зберігаються ті ж самі пропорції.
Наступний період — секретерна фаза. Жовте тіло виділяє гормон прогестерон; матка вже підготовлена для прикріплення зародка. Ця фаза триває з 15-го по 28-й день, тобто 13 днів, що складає 46,4 % від усього 28-денного циклу для звичайної жінки.
Для Великих Жінок, які живуть за авраамовим та іудейським календарями, ця фаза буде 44,9% — майже те ж саме число. А от для тієї Великої Жінки, котра живе за христовим календарем, ця фаза вдвічі більша — 88,8%. Довга секретерна фаза для Великої Жінки-християнки свідчить про те, що ця Велика Жінка — мешканка північнішої географічної широти, ніж дві попередні, відтак і процеси в її організмі розвиваються не так стрімко, як у Великих Жінок-південок. Як видно з графіка, така залежність зберігається і в подальших "менструальних” циклах Великої Жінки-християнки. Підтвердженням цьому служить факт раннього статевого дозрівання дівчаток-південок порівняно з їхніми ровесницями, які живуть північніше. Це біологічний факт.
Третій період настає за відсутності запліднення. Це фаза, коли кровоносні судини матки кровоточать, поверхневий шар слизистої оболонки відділяється, і з кров’ю видаляється з матки. Водночас видаляється яйце, що загинуло. Потім слизиста оболонка відновлюється й увесь цикл повторюєтться.
Цей процес триває, як мовилося вище, найменше 10,7% (для планети 11,1%), найбільше 21% (для планети 22,2%) від усього менструального циклу.
12. Чи голубка, чи вовчиця, чи жінка, відчувши себе заплідненою, вже задовго до пологів відшукує гніздо, лігво, помешкання для свого майбутнього потомства. Це природний інстинкт. Він дається взнаки у другу секретерну фазу місячного циклу, і поглиблюється з наближенням до пологів. Так, жінка, вже переконавшись, що вона вагітна, починає дедалі більше дбати про долю дитини: купує пелюшки, одяг, готує житло. І якщо виникають ситуації, коли треба вибирати між справедливістю і добробутом майбутньої дитини, то для переважної більшості жінок спрацьовує інстинкт виживання роду, а відтак справедливість, мораль та інші набуті цивілізацією чесноти залишаються поза увагою. Це для пересічної жінки людства.
А як поводиться Велика Жінка християнського світу?
Так само. Слід тільки не забувати, що вона складається з Великих Жінок християнських націй.
Великі Жінки християнських націй, відчувши, що вони "мають в утробі”, почали дбати про майбутніх дітей, яких їм усім судилося привести у земний світ. Іншими словами — кожна нація підсвідомо, на рівні інстинкту, готувалася до народження нового покоління людей, які мали прийти у земний світ на самому початку нового кола сонячного Зодіаку — після 1881 року. А відтак почали завчасно дбати про добробут для своїх "немовлят”, що мали вродитися. Якщо попередній максимум Темного сателіта — 900—1000-ні роки був періодом менструальних днів Великих Жінок націй, то максимум, який наближався — 1800—1900-ні роки мав стати періодом їхніх пологів. Отже Великі Жінки націй, відчувши, що вони "мають в утробі”, почали готуватися до прийому покоління, якому судилося б у майбутньому започаткувати нову людську цивілізацію. І готувалися до того не всі цивілізовано. Почалися брутальні завойовницькі війни, а часом і геноциди — це була підготовка "помешкання” для майбутнього члена сім’ї; пограбування поневолених народів — здобування матеріальних благ для майбутньої дитини. З’являються багатоетнічні державні утворення з назвою "імперія”, у яких усі матеріальні й духовні ресурси підпорядковуються для розвитку головної нації. Іншими словами вагітна Велика Жінка провідної (чисельнішої) нації потребує і отримує повноцінне живлення коштом поневолених.
Цей процес триває, як мовилося вище, для звичайної жінки 46,4% від усього 28-денного циклу, для Великих Жінок — іудейки і тієї, що живе за авраамовим літочисленням 44,9%, для Великої Жінки-християнки 88,8%. Свою вагітність почала відчувати християнська Велика Жінка на початку шістнадцятого століття — це була Велика Жінка-іспанка — найпівденніша з усіх, яка мешкає обабіч 40-го градуса Північної Широти. Для свого майбутнього немовляти вона заходилася готувати увесь світ. Нехай читач поцікавиться історією відкриття Америки, її колонізацією та геноцидом індіанців іспанцями... Але минув якийсь час і вагітними стали себе почувати: Велика Жінка-голландка, за нею — росіянка, француженка, австрійка й угорка, британка, німкеня, італійка... Багато Великих Жінок християнських націй заходилися готуватися до пологів. Зіткнулися інтереси. Що ближче до часу пологів Великих Жінок націй, то наростали протистояння між ними. Вже війни виникали не між сильною і слабкішою Великими Жінками націй, а між сильними. Цей процес із вражаючою точністю відобразився на графіках 1 і 2 послідовного виникнення імперій. Що ближче до дня пологів Великих Жінок націй, а вони мусили настати для всіх майже одночасно, то збільшується кількість імперій.
Так, війна 1914-го між Німеччиною та Росією була війною Великих Жінок за те, якому з "немовлят”, котрі вже народилися, бути у майбутньому лідером нової цивілізації. А оскільки йшлося про майбутню гегемонію, то в конфлікт втягнулися також Великі Жінки Англії і Франції.
Матеріальними причинами першої світової війни були капітал, влада, ринки збуту. Астральними ж — забезпечити стартові умови поколінням нових людей. Тобто — все той же інстинкт виживання племені.
Тепер уже можна назвати Велику Жінку нації Великою Матір’ю етносу — астральною (зоряною) душею і водночас інстинктом. До свого матеріального тіла — людності вона ставиться десь так само, як звичайна жінка до відмирання старих клітин тіла і утворення нових. Відомо, що у людини протягом семи років не залишається жодної старої клітини у будь-якому з органів. У нації протягом ста років практично не залишається людей з попереднього століття. Народження нових поколінь і відмирання старих це — той самий процес регенерації, але не тіла людини, а великого тіла всієї нації. Оскільки нація повторює (тільки на вищому рівні) процеси і цикли, що відбуваються в організмі звичайної людини, то вона переживає й менструальні цикли, і народження дитини. Народження нових дітей націй відбувається під час зміни знаків сонячного Зодіаку, тобто через 2160 років (від знаку до знаку), а регули, як видно з графіків, — через кожні 900 років. 1881-й був роком зміни не лише знака, а й усього кола сонячного Зодіаку. Тобто у світ мали прийти люди не для чергової епохи людства, а для нової цивілізації. Тому так запекло змагалися, готуючись до цього, Великі Жінки націй.
Велику Жінку якоїсь із націй, напевне, можна назвати ще окультним словом "егрегор” — астральним планом нації, який тримається на сумі тільки йому притаманних прикмет. А саме: антропологічні особливості, мова, яка також є похідним від артикуляційного апарату, тобто від тієї ж антропології, темперамент і багато інших рис.
Знищити націю можна двома шляхами — тотальним вигубленням людей, або ж зруйнуванням астрального тіла нації. Перше зробити легше, ніж друге. Егрегори надзвичайно живучі. Наприклад, в Російській царській, а потім більшовицькій імперії було видано понад шістдесят указів про заборону української мови — основної прикмети, яка гуртує етнос в націю, але, попри велику шкоду, що її зазнав духовний світ народу, ця складова егрегора не тільки оживає, а й стала прикметою державності (державна мова). Чому так багато було видано заборон щодо української мови? Тому, що імперські вчені — не ті, котрі працюють у сфері матеріалістичних наук, а інші — знали і про Велику Матір українського народу, і про її больові точки.
13. Менструальна кров відрізняєтьтся від здорової. Які ж "тканини” відриваються від вселюдського організму в апокаліптичні часи — хворі чи здорові? Сказати важко. Адже слабує увесь організм. Але можна з певністю казати, що крові виділяється дуже багато. Тільки в Радянському Союзі за час армагеддону двадцятого століття загинуло 62 мільйони людей. Це був особливий армагеддон, адже максимум активності Орба співпав із завершенням усього циклу сонячного Зодіаку. То були не чергові регули людства, а родові перейми — народження нової цивілізації.
"І з’явилася на небі велика ознака. Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір. 2. І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу...” (Об’явлення..., гл. 12). Чому жінка зодягнена в Сонце, а на голові її вінок із дванадцяти зір? Тому, що ця жінка — одна з тих Великих Жінок, яка мала привести людство до нового кола сонячного Зодіаку. Вона була першою в новому зодіакальному колі Сонця і її потомству судилося розпочати життя і жити упродовж усіх дванадцяти знаків сонячного Зодіаку (дванадцять зір) — 25920 років. Народжувалася-бо нова цивілізація.
За те, якою їй бути змагалися сили потойбіччя. "...3 І з’явилася інша ознака на небі, — ось змій (в російському перекладі "дракон”) червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців. 4 Його хвіст змів третину зір із неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з’їсти дитину її, коли вродить...”(Об’явлення, гл. 12).
"Змій” — це Форма, про яку писав Гермес Трисмегіст, аналог тоталітарної влади Вавілону, символом якої був дракон (його зображення див. на колонтитулі сторінки). Темні астрального світу через темних матеріального світу напосілися накинути на нове, щойно народжене людство, старі "правила гри”. На практиці це виглядало, як страхітлива селекція: усі, хто прийшов у світ в апокаліптичні часи, розділилися на тих, хто вбивав і тих, кого вбивали. Але це вже потім, а до того боротьба йшла в астральному світі. Сім голів змія (дракона) і сім вінців на головах, як і десять рогів, — то астральна форма майбутньої земної влади.
Чому під ногами у жінки був місяць? Цьому супутнику Землі в езотериці приписують тваринну силу, інстинкт, по суті те ж саме, що й астральному полю планети. Вважається, що на місяці, на його окультній планисфері, зберігаються усі лихі думоформи людства. Не даремно загострення психічних хвороб і патологічних збочень тісно пов’язані з циклами Місяця. Отож Жінка й наступила на ті якості людства.
"5 І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом.” Покоління, які прийшли у світ після 1881 р. — це були люди епохи Водолія — першого з дванадцяти знаків сонячного Зодіаку. "На відміну від попереднього циклу 2160 років (знак Риб), знак Водолія — чоловічий, позитивний, електричний; він інтелектуальний, науковий, філософський, артистичний, інтуїтивний і метафізичний. Уже тепер, щойно Батько-Сонце переступило поріг знаку Водолія, як ми помічаємо у багатьох напрямках діяльності струми іншої властивості.” (Т.Бургон). Через те й чоловічої статі. "Залізний жезл” — кондуктор волі мага. "Маг” — в езотериці — мудрець. Наприклад, коли народився Ісус Христос, то маги побачили ту подію на небі і поспішили до Віфлеєму. Це вже пізніше — в часи інквізиції слово "маг” стали ототожнювати з сатанизмом. Хоча немало мудреців справді використовували таємні знання на шкоду. Отож жезл — знаряддя медіумізму й мудрості, яким впливатимуть на людей в епоху Водолія. Чому "залізний”? Залізо символізує планету Марс. Отже епоха ця, крім усього, триматиметься на силі. Ну, а жорстокість, знавісніння, одержимість, інші властивості Марса перебуватимуть під ногами у Жінки.
"...І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його” (гл.12). Треба розуміти, що ті, кому Вищою Силою було довірено розпочати нову епоху, перебували під охороною Вседержителя. Спочатку як сутності потойбіччя, де точилася війна між воїнствами Архангела Михаїла і семиголового дракона (змія), а пізніше — в земному світі.
Ось що пише св. Іван Богослов про прихід цієї влади в земне людство. "І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена” (гл. 13). Нагадаємо, що в езотериці "море” — це людність імперії, "ріки” — народи, "джерела” — людські роди. У книзі "І бачив я звірину...” доведено, що сім голів це — сім компартійних лідерів — засновників більшовизму, а саме: Ленін, Сталін, Троцький, Дзержинський, Зінов’єв, Каменєв, Свердлов; десять рогів з вінцями — десять республік, з яких спочатку складався Радянський Союз. Звір в езотериці — тоталітарно-імперська влада, ріг — також державна, але етнічна влада.
Чим відрізняється "змій” ("дракон”) небесного світу, який хотів з’їсти немовля, що його народила Жінка, від земної звірини? Адже і астральний змій і земна звірина мали по сім голів і десять рогів... Різниця в вінцях. У астрального змія було на семи головах сім вінців (корон, діадем). Тобто це були царі. У семиголової звірини, що з моря виходила, на головах були тільки богозневажні імена. Це не були окремі царі, а тільки співголови. Царями ж — законними земного світу на час виходу звірини з моря були десять рогів — десять етнічних влад, з яких складався тогочасний Союз.
Чи є неузгодженість між астральним змієм червоноогняним з сімома головами, на яких вінці, і сімома головами земної звірини? Немає. У земному світі на зміну семиголової звірини (у значенні сім співголів) прийшла звірина з сімома окремими головами, а саме: Ленін, Сталін, Хрущов, Брежнєв, Андропов, Черненко, Горбачов. Це були генсеки з необмеженою владою вавілонських царів. Отож змій червоноогняний з сімома головами, на яких вінці, і звірина (компартія) з сімома генсеками — одне і те ж. Перше є польовою формою (програмою) другого. У потойбіччі змій (дракон) змів хвостом третину зір (астральних сутностей), і в земному світі звірина знищила 62 мільйони людей, що становить близько третини всього населення СРСР. Станом на 1959 рік радянська імперія налічувала 208,8 млн. людей. Якщо до 62 мільйонів тих, кого розстріляли, і хто не повернувся з концтаборів, долучити померлих від хвороб і злигоднів, то на третину й вийде.
14. "І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.6 А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день” (гл. 12). Нарешті слід запитати: про яку жінку йдеться? Щоб відповісти, слід усвідомити, що пророцтво було написане учнем і апостолом Ісуса Христа. Тоді, коли він писав, ще не було ні христової віри, як такої, ані христового літочислення. Були вірні іудеї, які впізнали в Ісусі Сина Божого — Месію. Християнство ж, як окрема релігія, офіційно оформилося у третьому-четвертому столітті, а христова метрика часу — аж у сьомому. Основним календарем людства тоді була авраамова метрика часу. Була й іудейська, але вона поширювалася тільки на єврейський етнос. Оскільки христове вчення — зорієнтоване на все людство, то є підстави вважати, що свої пророцтва св. Іван "побачив” саме на авраамовій дорозі часу, як згодом — і Нострадамус. Але він не прив’язував їх до жодного з календарів. Він дає відрізки часу, але не називає дат. Либонь, св. Іван знав про вплив Темного сателіта не тільки на людство взагалі, а також особливості його впливу на людей різних географічних поясів. А вони, як видно з графіків, хоч і підпадають під спільну закономірність, але дещо відрізняються.
І все ж пророцтво писалося для християнського світу. Жінка, яка втекла від змія — це Велика Жінка християнства. А ще точніше — Велика Жінка православної віри. Пророки писали свої передбачення на найбільші світові потуги. Такою була на час зміни зодіакального кола Сонця Російська імперія; державною вірою в неї була православна. Хоча апокаліпсису зазнало все людство, проте епіцентром його стала Російсько-більшовицька імперія. Отож і жінка, й немовля, що вона його вродила, були православної віри.
Повернемося до слів шостого стиха: "А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване...” "Пустиня”— у значенні "спустошене від віри місце”. Таким місцем у земному світі, поза сумнівом, була більшовицька імперія. Бо в інших країнах, який би там не панував режим, на віру не посягали. "...Щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.” Це число може бути записане ще й так: 42 місяці або 3,5 роки. У зв’язку з цим звернемося знову до земної форми змія: "2 А звірина, що я її бачив, подібна до барса була, а ноги її — як ведмежі, а паща її — немов лев’яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику. 3 А одна з її (семи) голів була ніби забита на смерть, але рана її смертельна вздоровилась. І вся земля дивувалася, слідкуючи за звіриною (компартією). 4 І вклонилися змієві (марксизмові), що дав владу звірині (компартії), і вклонилися звірині (компартії), говорячи: "Хто до звірини (компартії) подібний, і "хто воювати з нею може?” 5 І їй (звірині, яку очолював Ленін) дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці” (гл. 13). Тут ідеться про суто Ленінську партію. Їй на зміну у 1926 році прийшла партія Сталіна. Це була все та ж ленінська партія, але нею вже керував Сталін.
Яка із співголів "була ніби забита на смерть”? Ленін. У нього стріляли і він справді дивом вижив. Ленін був однією із співголів звірини, що з людського моря вийшла, і водночас — першою головою звірини (компартії), яка царювала 73 роки і сім місяців. І йому — Леніну дано було діяти три з половиною роки або 42 місяці, або ж 1260 днів. Отже жінка — христова віра переховувалася 42 місяці, стільки ж часу, скільки царював Ленін. Нагадаємо його "Указание” голові ВЧК Ф.Е.Дзержинському від 01.05.1919 р.: "Попов надлежит арестовывать как контрреволюционеров и саботажников, расстреливать беспощадно (підкреслення Леніна) и повсеместно. И как можно больше.Церкви надлежат закрытию. Помещения храмов опечатывать и превращать в склады.”
Таким чином, астральну форму втечі жінки повторила земна форма і це сталося за правління Леніна. До речі, за ці три з половиною роки було знищено понад чотири мільйони людей. Якби він керував державою ще років п’ять, то на одній шостій суші планети не залишилося б жодного представника православної віри. Тобто жінка не врятувалася б.
Поставимо запитання ще так: у якій державі вирішуватиметься доля "немовляти”? Про те, що його мати — християнка свідчить також і те, що пророцтво написав, один із засновників християнства.
У давнину, якою бути людності планети, визначали у Вавілоні, Мідо-Персії, Грецькій супердержаві, Римській імперії; у дев’ятнадцятому-двадцятому століттях гегемоном світу став "Другий Рим”, як називали свою імперію владці Росії. Отож доля цивілізації залежала від перебігу подій у країні, що займала одну шосту всієї суші планети. Втім тоді від Росії не відійшли ще Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія і отже площа її була значно більшою. Аляску, напевне, можна не враховувати, оскільки її 1867 року царський уряд продав разом з Алеутськими островами Сполученим Штатам Америки за 7,2 мільйона доларів. Тобто на 1881-й, коли жінка ось-ось мала вродити дитину, Росія вже була без Аляски.
Отож найнищівніша боротьба між поколіннями людей, що належали до попередньої епохи Риб, і тими, хто прийшов в нову епоху Водолія, мусила статися на просторах Російської імперії. Наслідки того зіткнення визначали майбутнє нової людської цивілізації.
Протистояння набуло планетарних масштабів. Після 1917-го комуністична ідея ("віра змія”) проникла у всі суспільства світу. Більшовицька імперія стала прикладом, альтернативою буржуазному безсовісному ладові. Хто тоді міг знати, що безсовісною може бути тільки людина? Звірові ("звірині”) таке поняття, як совість взагалі не притаманне. Отож на зміну політичному устроєві (капіталістична монархія), що себе скомпрометував, прийшов новий — тоталітарний, який тримався вже однаково на брехні й нелюдській жорстокості. Дуже скоро одна шоста суші вкрилася густою мережею таборів смерті. (Див. мапу з мережею установ ГУЛАГу).
Сталося так, як написав поет:
"Шлях Чумацький - що над нами
не річок молочних край,
а чиїмись черепами траса вимощена в рай.
Глянь на землю, - сльози бризнуть
в землю злу до чорноти.
Всі шляхи до комунізму
вкрили наші черепи.”
(Олександр Зайвий).
Далі: "Ігри гекатомби" 15
Copyright © Савченко В.В., 2010
Продовження 2
10. Ось уже чотириста п’ятдесят років точаться суперечки між тими, кому пощастило підняти бодай краєчок покривала з-над пророчих текстів Нострадамуса і тими, кому не судилося те зробити. Складність дешифрування передбачень цього ясновидця полягає в тому, що катрени стосуються не одного якогось регіону Землі, а Європи, Африки і частини Азії. Тобто читач, наприклад, в Україні, шукаючи зашифровану інформацію про свій край, натикатиметься на аналогічні події в тій же Азії. Отже маємо тлумачення. А де тлумачення, там стільки ж "істин”, скільки й тих, хто тлумачить. Є, правда, катрени, у яких вказано географічні орієнтири, зокрема "Борисфен”, "п’ятдесятий градус” і т. ін. Але переважна більшість — це темний стиль або ж метафора. Мабуть, єдиним неметафоричним передбаченням було визначення Нострадамусом дати власної смерті. Відтак він сам побудував собі гробницю в стіні Кордельської церкви між входом і вівтарем Святої Марти. Він знав навіть годину своєї смерті і заздалегідь запросив нотаріуса, якому й продиктував свою останню волю. За бажанням небіжчика його поховали стоячи. Чому? Хтозна. Як лікареві йому було відомо, що кістки з часом зітліють і обсипляться.
Скоріше за все ясновидець "бачив” подальшу долю свого праху. А вона була такою: В 1791 році революційні гвардійці зруйнували гробницю Нострадамуса і розкидали його кістки. Невдовзі всі осквернителі праху великого астролога загинули; останки ж його були зібрані й поміщені в церкві Св. Лаврентія в Салоні, де вони знаходяться й понині.
За що така ненависть революціонерів до пророка? За те, що він передбачив французький апокаліпсис і навіть назвав один з його років — 1792-й. А ще Нострадамус полемізує (в прихованій формі) зі своїм сучасником Томасом Мором (батьком ідеї "вселюдської рівності”) — з його "Утопією” — твором дивним, у якому під лубочними картинами народовладдя й "земного раю” астролог розгледів страхітливі обриси тоталітаризму. Він визначив і долю утопічного ладу:
"Закон Мора поступово згасне,
Затим (прийде) інший, значно привабливіший,
Борисфен перший прийде встановити
(Своїми) талантами (дарами) й мовою
Більш привабливий закон.”
Нагадаємо, що роман "Утопія” був настільною книгою К. Маркса і став прототипом створеної ним релігії — "Капіталу”.
11. Безперечно, Нострадамус знав, про що писав. А тільки матеріал для зашифрування, як видно зі слів "ігри гекатомби”, він брав з вірувань сивої давнини, використовував, як аналоги, події й постаті минувшини. Та є в його книзі й таке, яке не можна тлумачити — це числа. Саме від них і почнеться справжнє дешифрування передбачень. І тисяча років між апокаліпсисами, і 177 років 3 місяці і 11 днів, і сьоме й восьме числа тисячі, і анарагонічний оберт, 73 роки і 7 місяців, і центурії (століття) — все те пов’язане зі зміною активності Темного сателіта. Річ у тому, що знання халдейських і єгипетських жреців, а це з усього — допотопні знання, тогочасна церква вважала єрессю. Через те ясновидець, пророкуючи на підставі тих знань, змушений був водночас і приховувати їх.
Дослідники Нострадамусової книги, котрим у той чи інший спосіб пощастило розгледіти в тумані метафор контури подій двадцять першого століття, переконані, що це будуть часи входження людства в нову епоху — епоху справедливості, добра, відновлення християнської моралі, з’яви мудрих правителів, які опікуватимуться не чиєюсь ідеєю, а добром своїх підданих. У зв’язку з цим знову звернемося до кривих активності Орба (графік 2) за авраамовим, іудейським і христовим літочисленнями. Як видно, для всіх трьох кривих початок двадцять першого століття означений спадом активності астральної аури Землі. Настає час, подібний до того, коли жінка, переживши чергові місячні — а вони пов’язані як з втратою крові, так і з аномалією психіки — вздоровлена вступає в новий — спокійний цикл життя.
Чи коректне порівняння менструальних днів жінки з апокаліптичними періодами людства? Менструальні дні тягнуться від 3 до 6 днів. Увесь цикл для більшості жінок триває 28 днів. Апокаліптичні періоди людства бувають по 100 і 200 років. Увесь цикл тут триває 900 років.
Як співвідносяться критичні дні у жінки до всього циклу у відсотках?
Якщо взяти середній цикл 28 днів, то найменша кількість днів (3) складатиме 10,7%, найбільша (6) — 21% від усіх днів циклу.
Критичні роки планети: якщо їх 100, то вони складатимуть 11,1%, якщо 200 — 22,2% від усього 900-річного циклу.
Отже жінка перебуває в критичному стані від 10,7 до 21% від усіх днів циклу, планета — від 11,1% до 22,2% від усіх років циклу. По суті — те ж саме.
Це не випадковість і не співпадіння. Увесь організм людства і елементарна його частка — жінка живуть за тим самим біологічним законом. До речі, слово "регули” (менструації) латиною означає "закон”.
Уявімо на мить, що відрізок кривої активності Орба між 900-м і 1800-м роками на авраамовій дорозі часу це — стан однієї з Великих Жінок Землі між двома менструаціями. У роки після 900-го Велика Жінка, позбувшись зіпсованої крові, психічно вздоровлена починає нове біологічне життя. Справді, у цей час активність Темного сателіта (чакри Муладхари людства) різко знижується. Як відомо з розділу "Армагеддон”, у цей період не спостерігається значущих проявів звірства в людському світі. Це перша із трьох фаз менструального циклу планети — фаза проліферації (мед.). Власне, у цей період організм готується до запліднення — утворюється так зване "жовте тіло”, яйце переміщується в фаллопієві труби і потрапляє в матку. У звичайної жінки ця фаза триває від 3—5 до 15—16 днів, у Великих Жінок, що живуть за авраамовим та іудейським літочисленнями — 500 років, у тієї, що живе за христовим літочисленням — 100 років.
У пропорційному вираженні це становить 10, 7% (3 дні) і 53,5% (15 днів) від 28-денного циклу для звичайної жінки і 11,1% (100 років) і 55,5% (500 років) від 900-річного циклу для Великих Жінок, що живуть за христовим літочисленням, і відповідно авраамовим та іудейським. Отже і тут зберігаються ті ж самі пропорції.
Наступний період — секретерна фаза. Жовте тіло виділяє гормон прогестерон; матка вже підготовлена для прикріплення зародка. Ця фаза триває з 15-го по 28-й день, тобто 13 днів, що складає 46,4 % від усього 28-денного циклу для звичайної жінки.
Для Великих Жінок, які живуть за авраамовим та іудейським календарями, ця фаза буде 44,9% — майже те ж саме число. А от для тієї Великої Жінки, котра живе за христовим календарем, ця фаза вдвічі більша — 88,8%. Довга секретерна фаза для Великої Жінки-християнки свідчить про те, що ця Велика Жінка — мешканка північнішої географічної широти, ніж дві попередні, відтак і процеси в її організмі розвиваються не так стрімко, як у Великих Жінок-південок. Як видно з графіка, така залежність зберігається і в подальших "менструальних” циклах Великої Жінки-християнки. Підтвердженням цьому служить факт раннього статевого дозрівання дівчаток-південок порівняно з їхніми ровесницями, які живуть північніше. Це біологічний факт.
Третій період настає за відсутності запліднення. Це фаза, коли кровоносні судини матки кровоточать, поверхневий шар слизистої оболонки відділяється, і з кров’ю видаляється з матки. Водночас видаляється яйце, що загинуло. Потім слизиста оболонка відновлюється й увесь цикл повторюєтться.
Цей процес триває, як мовилося вище, найменше 10,7% (для планети 11,1%), найбільше 21% (для планети 22,2%) від усього менструального циклу.
12. Чи голубка, чи вовчиця, чи жінка, відчувши себе заплідненою, вже задовго до пологів відшукує гніздо, лігво, помешкання для свого майбутнього потомства. Це природний інстинкт. Він дається взнаки у другу секретерну фазу місячного циклу, і поглиблюється з наближенням до пологів. Так, жінка, вже переконавшись, що вона вагітна, починає дедалі більше дбати про долю дитини: купує пелюшки, одяг, готує житло. І якщо виникають ситуації, коли треба вибирати між справедливістю і добробутом майбутньої дитини, то для переважної більшості жінок спрацьовує інстинкт виживання роду, а відтак справедливість, мораль та інші набуті цивілізацією чесноти залишаються поза увагою. Це для пересічної жінки людства.
А як поводиться Велика Жінка християнського світу?
Так само. Слід тільки не забувати, що вона складається з Великих Жінок християнських націй.
Великі Жінки християнських націй, відчувши, що вони "мають в утробі”, почали дбати про майбутніх дітей, яких їм усім судилося привести у земний світ. Іншими словами — кожна нація підсвідомо, на рівні інстинкту, готувалася до народження нового покоління людей, які мали прийти у земний світ на самому початку нового кола сонячного Зодіаку — після 1881 року. А відтак почали завчасно дбати про добробут для своїх "немовлят”, що мали вродитися. Якщо попередній максимум Темного сателіта — 900—1000-ні роки був періодом менструальних днів Великих Жінок націй, то максимум, який наближався — 1800—1900-ні роки мав стати періодом їхніх пологів. Отже Великі Жінки націй, відчувши, що вони "мають в утробі”, почали готуватися до прийому покоління, якому судилося б у майбутньому започаткувати нову людську цивілізацію. І готувалися до того не всі цивілізовано. Почалися брутальні завойовницькі війни, а часом і геноциди — це була підготовка "помешкання” для майбутнього члена сім’ї; пограбування поневолених народів — здобування матеріальних благ для майбутньої дитини. З’являються багатоетнічні державні утворення з назвою "імперія”, у яких усі матеріальні й духовні ресурси підпорядковуються для розвитку головної нації. Іншими словами вагітна Велика Жінка провідної (чисельнішої) нації потребує і отримує повноцінне живлення коштом поневолених.
Цей процес триває, як мовилося вище, для звичайної жінки 46,4% від усього 28-денного циклу, для Великих Жінок — іудейки і тієї, що живе за авраамовим літочисленням 44,9%, для Великої Жінки-християнки 88,8%. Свою вагітність почала відчувати християнська Велика Жінка на початку шістнадцятого століття — це була Велика Жінка-іспанка — найпівденніша з усіх, яка мешкає обабіч 40-го градуса Північної Широти. Для свого майбутнього немовляти вона заходилася готувати увесь світ. Нехай читач поцікавиться історією відкриття Америки, її колонізацією та геноцидом індіанців іспанцями... Але минув якийсь час і вагітними стали себе почувати: Велика Жінка-голландка, за нею — росіянка, француженка, австрійка й угорка, британка, німкеня, італійка... Багато Великих Жінок християнських націй заходилися готуватися до пологів. Зіткнулися інтереси. Що ближче до часу пологів Великих Жінок націй, то наростали протистояння між ними. Вже війни виникали не між сильною і слабкішою Великими Жінками націй, а між сильними. Цей процес із вражаючою точністю відобразився на графіках 1 і 2 послідовного виникнення імперій. Що ближче до дня пологів Великих Жінок націй, а вони мусили настати для всіх майже одночасно, то збільшується кількість імперій.
Так, війна 1914-го між Німеччиною та Росією була війною Великих Жінок за те, якому з "немовлят”, котрі вже народилися, бути у майбутньому лідером нової цивілізації. А оскільки йшлося про майбутню гегемонію, то в конфлікт втягнулися також Великі Жінки Англії і Франції.
Матеріальними причинами першої світової війни були капітал, влада, ринки збуту. Астральними ж — забезпечити стартові умови поколінням нових людей. Тобто — все той же інстинкт виживання племені.
Тепер уже можна назвати Велику Жінку нації Великою Матір’ю етносу — астральною (зоряною) душею і водночас інстинктом. До свого матеріального тіла — людності вона ставиться десь так само, як звичайна жінка до відмирання старих клітин тіла і утворення нових. Відомо, що у людини протягом семи років не залишається жодної старої клітини у будь-якому з органів. У нації протягом ста років практично не залишається людей з попереднього століття. Народження нових поколінь і відмирання старих це — той самий процес регенерації, але не тіла людини, а великого тіла всієї нації. Оскільки нація повторює (тільки на вищому рівні) процеси і цикли, що відбуваються в організмі звичайної людини, то вона переживає й менструальні цикли, і народження дитини. Народження нових дітей націй відбувається під час зміни знаків сонячного Зодіаку, тобто через 2160 років (від знаку до знаку), а регули, як видно з графіків, — через кожні 900 років. 1881-й був роком зміни не лише знака, а й усього кола сонячного Зодіаку. Тобто у світ мали прийти люди не для чергової епохи людства, а для нової цивілізації. Тому так запекло змагалися, готуючись до цього, Великі Жінки націй.
Велику Жінку якоїсь із націй, напевне, можна назвати ще окультним словом "егрегор” — астральним планом нації, який тримається на сумі тільки йому притаманних прикмет. А саме: антропологічні особливості, мова, яка також є похідним від артикуляційного апарату, тобто від тієї ж антропології, темперамент і багато інших рис.
Знищити націю можна двома шляхами — тотальним вигубленням людей, або ж зруйнуванням астрального тіла нації. Перше зробити легше, ніж друге. Егрегори надзвичайно живучі. Наприклад, в Російській царській, а потім більшовицькій імперії було видано понад шістдесят указів про заборону української мови — основної прикмети, яка гуртує етнос в націю, але, попри велику шкоду, що її зазнав духовний світ народу, ця складова егрегора не тільки оживає, а й стала прикметою державності (державна мова). Чому так багато було видано заборон щодо української мови? Тому, що імперські вчені — не ті, котрі працюють у сфері матеріалістичних наук, а інші — знали і про Велику Матір українського народу, і про її больові точки.
13. Менструальна кров відрізняєтьтся від здорової. Які ж "тканини” відриваються від вселюдського організму в апокаліптичні часи — хворі чи здорові? Сказати важко. Адже слабує увесь організм. Але можна з певністю казати, що крові виділяється дуже багато. Тільки в Радянському Союзі за час армагеддону двадцятого століття загинуло 62 мільйони людей. Це був особливий армагеддон, адже максимум активності Орба співпав із завершенням усього циклу сонячного Зодіаку. То були не чергові регули людства, а родові перейми — народження нової цивілізації.
"І з’явилася на небі велика ознака. Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір. 2. І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу...” (Об’явлення..., гл. 12). Чому жінка зодягнена в Сонце, а на голові її вінок із дванадцяти зір? Тому, що ця жінка — одна з тих Великих Жінок, яка мала привести людство до нового кола сонячного Зодіаку. Вона була першою в новому зодіакальному колі Сонця і її потомству судилося розпочати життя і жити упродовж усіх дванадцяти знаків сонячного Зодіаку (дванадцять зір) — 25920 років. Народжувалася-бо нова цивілізація.
За те, якою їй бути змагалися сили потойбіччя. "...3 І з’явилася інша ознака на небі, — ось змій (в російському перекладі "дракон”) червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців. 4 Його хвіст змів третину зір із неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з’їсти дитину її, коли вродить...”(Об’явлення, гл. 12).
"Змій” — це Форма, про яку писав Гермес Трисмегіст, аналог тоталітарної влади Вавілону, символом якої був дракон (його зображення див. на колонтитулі сторінки). Темні астрального світу через темних матеріального світу напосілися накинути на нове, щойно народжене людство, старі "правила гри”. На практиці це виглядало, як страхітлива селекція: усі, хто прийшов у світ в апокаліптичні часи, розділилися на тих, хто вбивав і тих, кого вбивали. Але це вже потім, а до того боротьба йшла в астральному світі. Сім голів змія (дракона) і сім вінців на головах, як і десять рогів, — то астральна форма майбутньої земної влади.
Чому під ногами у жінки був місяць? Цьому супутнику Землі в езотериці приписують тваринну силу, інстинкт, по суті те ж саме, що й астральному полю планети. Вважається, що на місяці, на його окультній планисфері, зберігаються усі лихі думоформи людства. Не даремно загострення психічних хвороб і патологічних збочень тісно пов’язані з циклами Місяця. Отож Жінка й наступила на ті якості людства.
"5 І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом.” Покоління, які прийшли у світ після 1881 р. — це були люди епохи Водолія — першого з дванадцяти знаків сонячного Зодіаку. "На відміну від попереднього циклу 2160 років (знак Риб), знак Водолія — чоловічий, позитивний, електричний; він інтелектуальний, науковий, філософський, артистичний, інтуїтивний і метафізичний. Уже тепер, щойно Батько-Сонце переступило поріг знаку Водолія, як ми помічаємо у багатьох напрямках діяльності струми іншої властивості.” (Т.Бургон). Через те й чоловічої статі. "Залізний жезл” — кондуктор волі мага. "Маг” — в езотериці — мудрець. Наприклад, коли народився Ісус Христос, то маги побачили ту подію на небі і поспішили до Віфлеєму. Це вже пізніше — в часи інквізиції слово "маг” стали ототожнювати з сатанизмом. Хоча немало мудреців справді використовували таємні знання на шкоду. Отож жезл — знаряддя медіумізму й мудрості, яким впливатимуть на людей в епоху Водолія. Чому "залізний”? Залізо символізує планету Марс. Отже епоха ця, крім усього, триматиметься на силі. Ну, а жорстокість, знавісніння, одержимість, інші властивості Марса перебуватимуть під ногами у Жінки.
"...І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його” (гл.12). Треба розуміти, що ті, кому Вищою Силою було довірено розпочати нову епоху, перебували під охороною Вседержителя. Спочатку як сутності потойбіччя, де точилася війна між воїнствами Архангела Михаїла і семиголового дракона (змія), а пізніше — в земному світі.
Ось що пише св. Іван Богослов про прихід цієї влади в земне людство. "І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена” (гл. 13). Нагадаємо, що в езотериці "море” — це людність імперії, "ріки” — народи, "джерела” — людські роди. У книзі "І бачив я звірину...” доведено, що сім голів це — сім компартійних лідерів — засновників більшовизму, а саме: Ленін, Сталін, Троцький, Дзержинський, Зінов’єв, Каменєв, Свердлов; десять рогів з вінцями — десять республік, з яких спочатку складався Радянський Союз. Звір в езотериці — тоталітарно-імперська влада, ріг — також державна, але етнічна влада.
Чим відрізняється "змій” ("дракон”) небесного світу, який хотів з’їсти немовля, що його народила Жінка, від земної звірини? Адже і астральний змій і земна звірина мали по сім голів і десять рогів... Різниця в вінцях. У астрального змія було на семи головах сім вінців (корон, діадем). Тобто це були царі. У семиголової звірини, що з моря виходила, на головах були тільки богозневажні імена. Це не були окремі царі, а тільки співголови. Царями ж — законними земного світу на час виходу звірини з моря були десять рогів — десять етнічних влад, з яких складався тогочасний Союз.
Чи є неузгодженість між астральним змієм червоноогняним з сімома головами, на яких вінці, і сімома головами земної звірини? Немає. У земному світі на зміну семиголової звірини (у значенні сім співголів) прийшла звірина з сімома окремими головами, а саме: Ленін, Сталін, Хрущов, Брежнєв, Андропов, Черненко, Горбачов. Це були генсеки з необмеженою владою вавілонських царів. Отож змій червоноогняний з сімома головами, на яких вінці, і звірина (компартія) з сімома генсеками — одне і те ж. Перше є польовою формою (програмою) другого. У потойбіччі змій (дракон) змів хвостом третину зір (астральних сутностей), і в земному світі звірина знищила 62 мільйони людей, що становить близько третини всього населення СРСР. Станом на 1959 рік радянська імперія налічувала 208,8 млн. людей. Якщо до 62 мільйонів тих, кого розстріляли, і хто не повернувся з концтаборів, долучити померлих від хвороб і злигоднів, то на третину й вийде.
14. "І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.6 А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день” (гл. 12). Нарешті слід запитати: про яку жінку йдеться? Щоб відповісти, слід усвідомити, що пророцтво було написане учнем і апостолом Ісуса Христа. Тоді, коли він писав, ще не було ні христової віри, як такої, ані христового літочислення. Були вірні іудеї, які впізнали в Ісусі Сина Божого — Месію. Християнство ж, як окрема релігія, офіційно оформилося у третьому-четвертому столітті, а христова метрика часу — аж у сьомому. Основним календарем людства тоді була авраамова метрика часу. Була й іудейська, але вона поширювалася тільки на єврейський етнос. Оскільки христове вчення — зорієнтоване на все людство, то є підстави вважати, що свої пророцтва св. Іван "побачив” саме на авраамовій дорозі часу, як згодом — і Нострадамус. Але він не прив’язував їх до жодного з календарів. Він дає відрізки часу, але не називає дат. Либонь, св. Іван знав про вплив Темного сателіта не тільки на людство взагалі, а також особливості його впливу на людей різних географічних поясів. А вони, як видно з графіків, хоч і підпадають під спільну закономірність, але дещо відрізняються.
І все ж пророцтво писалося для християнського світу. Жінка, яка втекла від змія — це Велика Жінка християнства. А ще точніше — Велика Жінка православної віри. Пророки писали свої передбачення на найбільші світові потуги. Такою була на час зміни зодіакального кола Сонця Російська імперія; державною вірою в неї була православна. Хоча апокаліпсису зазнало все людство, проте епіцентром його стала Російсько-більшовицька імперія. Отож і жінка, й немовля, що вона його вродила, були православної віри.
Повернемося до слів шостого стиха: "А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване...” "Пустиня”— у значенні "спустошене від віри місце”. Таким місцем у земному світі, поза сумнівом, була більшовицька імперія. Бо в інших країнах, який би там не панував режим, на віру не посягали. "...Щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.” Це число може бути записане ще й так: 42 місяці або 3,5 роки. У зв’язку з цим звернемося знову до земної форми змія: "2 А звірина, що я її бачив, подібна до барса була, а ноги її — як ведмежі, а паща її — немов лев’яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику. 3 А одна з її (семи) голів була ніби забита на смерть, але рана її смертельна вздоровилась. І вся земля дивувалася, слідкуючи за звіриною (компартією). 4 І вклонилися змієві (марксизмові), що дав владу звірині (компартії), і вклонилися звірині (компартії), говорячи: "Хто до звірини (компартії) подібний, і "хто воювати з нею може?” 5 І їй (звірині, яку очолював Ленін) дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці” (гл. 13). Тут ідеться про суто Ленінську партію. Їй на зміну у 1926 році прийшла партія Сталіна. Це була все та ж ленінська партія, але нею вже керував Сталін.
Яка із співголів "була ніби забита на смерть”? Ленін. У нього стріляли і він справді дивом вижив. Ленін був однією із співголів звірини, що з людського моря вийшла, і водночас — першою головою звірини (компартії), яка царювала 73 роки і сім місяців. І йому — Леніну дано було діяти три з половиною роки або 42 місяці, або ж 1260 днів. Отже жінка — христова віра переховувалася 42 місяці, стільки ж часу, скільки царював Ленін. Нагадаємо його "Указание” голові ВЧК Ф.Е.Дзержинському від 01.05.1919 р.: "Попов надлежит арестовывать как контрреволюционеров и саботажников, расстреливать беспощадно (підкреслення Леніна) и повсеместно. И как можно больше.Церкви надлежат закрытию. Помещения храмов опечатывать и превращать в склады.”
Таким чином, астральну форму втечі жінки повторила земна форма і це сталося за правління Леніна. До речі, за ці три з половиною роки було знищено понад чотири мільйони людей. Якби він керував державою ще років п’ять, то на одній шостій суші планети не залишилося б жодного представника православної віри. Тобто жінка не врятувалася б.
Поставимо запитання ще так: у якій державі вирішуватиметься доля "немовляти”? Про те, що його мати — християнка свідчить також і те, що пророцтво написав, один із засновників християнства.
У давнину, якою бути людності планети, визначали у Вавілоні, Мідо-Персії, Грецькій супердержаві, Римській імперії; у дев’ятнадцятому-двадцятому століттях гегемоном світу став "Другий Рим”, як називали свою імперію владці Росії. Отож доля цивілізації залежала від перебігу подій у країні, що займала одну шосту всієї суші планети. Втім тоді від Росії не відійшли ще Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія і отже площа її була значно більшою. Аляску, напевне, можна не враховувати, оскільки її 1867 року царський уряд продав разом з Алеутськими островами Сполученим Штатам Америки за 7,2 мільйона доларів. Тобто на 1881-й, коли жінка ось-ось мала вродити дитину, Росія вже була без Аляски.
Отож найнищівніша боротьба між поколіннями людей, що належали до попередньої епохи Риб, і тими, хто прийшов в нову епоху Водолія, мусила статися на просторах Російської імперії. Наслідки того зіткнення визначали майбутнє нової людської цивілізації.
Протистояння набуло планетарних масштабів. Після 1917-го комуністична ідея ("віра змія”) проникла у всі суспільства світу. Більшовицька імперія стала прикладом, альтернативою буржуазному безсовісному ладові. Хто тоді міг знати, що безсовісною може бути тільки людина? Звірові ("звірині”) таке поняття, як совість взагалі не притаманне. Отож на зміну політичному устроєві (капіталістична монархія), що себе скомпрометував, прийшов новий — тоталітарний, який тримався вже однаково на брехні й нелюдській жорстокості. Дуже скоро одна шоста суші вкрилася густою мережею таборів смерті. (Див. мапу з мережею установ ГУЛАГу).
"Шлях Чумацький - що над нами
не річок молочних край,
а чиїмись черепами траса вимощена в рай.
Глянь на землю, - сльози бризнуть
в землю злу до чорноти.
Всі шляхи до комунізму
вкрили наші черепи.”
(Олександр Зайвий).
Далі: "Ігри гекатомби" 15
Copyright © Савченко В.В., 2010