С. Праск

Сакральні культові та обрядові знаки і державні символи, їхній вплив на оточення

У попередніх розділах я вже зупинявся на вражаючих таємницях Господньої молитви «Отче наш». Проте не всіх її животворних аспектів торкнувся. Ба й чи можна звичайній смертній людині всіх їх осягнути. Нині різні затяті консерватори московського імперського православ’я намагаються всілякими словесними викрутасами запутати своїх вірян, що, приміром, українська мова є не Боговгодною і нею не можна відправляти Богослужіння. Запевняю тебе, дорогий читачу, що це звичайне словоблудство, якщо не абсолютна нісенітниця. Бог розуміє і вислуховує всі мови, і не лише земні, а й усього Всесвіту, якщо там існують інші людиноподібні цивілізації. Я багаторазово перевірив цю тезу на молитві «Отче наш». Не має значення, чи вона звучала церковно-слов’янською, російською, польською чи українською або німецькою мовами. Їхня енергетична дія абсолютно однакова. Бо сутність молитви «Отче наш» не у самому висловлюванні її тою чи іншою земною мовою, а в її неземному енергетичному походженні. Це ніби небесний ключ до Божих хоромів мудрості для земної людини, шлях для самого спілкування з Богом. Бо хіба не однакова позитивна благодатна енергія (а я це перевірив багаторазово) йде з телеекрана, незалежно від того чи богослужіння транслюються з православних церков різних конфесій: і Київського, і Московського Патріархатів чи УАПЦ; рівно ж як з греко-католицьких чи католицьких храмів. Бо хіба не наш Отець Небесний помішав мови під час будівництва Вавилонської вежі? Щоправда, не всі віруючі правильно розуміють з якою метою Всевишнім це вчинено. Я за своє життя чув багато тлумачень в різних церквах чи протестантських зібраннях цього місця Святого Письма, однак переважно вони були поверховими, непереконливими, часто лиш емоційними. А найголовніша суть цього помішання, про що я вже писав у попередніх розділах, у тім, що Богові потрібен був розвиток людини і пізнання, цебто глибокого вивчення і заселення нею всієї нашої планети, спеціально створеної Творцем Небесним для розвою різних форм життя. Адже Бог настановляв людей: «Множтеся і населяйте Землю (цебто розселяйтесь по її просторах), а вавилоняни вирішили споруджувати вежу аж до неба, тобто здійснювати нікому не потрібну безглузду затію аби триматися купи, не розпорошуватися по просторах землі. А це не входило в Божі плани. Та й Богу, на відміну від малообізнаних тодішніх людей, була зрозуміла вся марність, цебто непотрібність такої праці, адже вежі до самого неба (а космос безмежний) звести з цегли людині неможливо, отож Він, як добрий батько, мусив втрутитися в немудре творіння своїх дітей.

Я вже ось упродовж тридцяти років проводжу власні дослідження стосовно існування вищих надприродних сил і впливу їхньої загадкової енергії не лише на окрему людину, а й на земне життя назагал. Чільне, я б навіть сказав, центральне місце моїх досліджень присвячувалися впливові богослужінь і молитов на біоенергетику людини та навколишній світ. І раптом усе нові й нові відкриття в цій загадковій духовній царині несподівано дивували розум, ставлячи перед ним черговий знак запитання. І навіть цьогоріч на Різдво Христове мені прийшло на гадку обстежити усі телевізійні богослужіння, колядування, навіть інтерв’ю служителів церков різних конфесій. І яким було моє здивування, що світські колядувальні вертепи чи хори, виконуючи різдвяні колядки чи інші вертепні дійства, не випроду-ковували жодної позитивної енергії, на відміну від церковних хорів чи вертепів. Я ще і ще раз перевіряв їхню енергетику – і кожного разу церковні хори чи колядники несли потужну позитивну енергію, а звичайні, цебто світські колядники чи хорові колективи, такої енергетики не випромінювали. Сам собі не вірив. Однак остаточно дійшов такого переконання, коли по телебаченню показали Львівський Різдвяний фестиваль «Коляда». У ньому брали участь і церковні, і монаші хори, і аматорські світські колективи художньої самодіяльності. І хоча фестиваль проходив у одному великому залі, однак колядки і духовні піснеспіви, виконані церковними, монашими хорами чи церковними вертепами, несли з екрана потужну позитивну (плюсову) енергетику, так як це буває при телевізійних богослужіннях з церковних храмів, однак такої енергетики не продукували співи університетських і світських вертепів та хорів Львова та Львівщини. А це беззастережно означає, що на одних була зіслана Божа благодать, цебто дія Святого Духу, а на інших, світських виконавців, ні. То хіба це не підтверджує факт існування Бога і Його Божої сили, що зсилається лишень на вірних Церкви Христової, на істинно віруючих людей, на яких знаходився Дух Святий, чи які освячені Ним. Цікаво, що всі піснеспіви з будь-якого церковного храму (чи то великого міського, чи маленького сільського) несли однаково сильну позитивну Господню енергію. Така ж енергетика виходила від кожного священика. Значить, під час будь-яких церковних дійств у християнських храмах перебуває Дух Святий.

Я вже в попередніх розділах писав про те, що коли в Україні перебував Папа римський Іоан Павло другий, а потім Вселенський православний Патріарх Варфоломей, з телеекранів виходила небувалої потуги позитивна енергія. Подібна енергетика, можливо, трохи менш потужна, зіходить з телеекрана від Патріарха УПЦКП Філарета чи від Владики УГКЦ Любомира Гузаря. А от на моє превелике здивування від Предстоятеля УПЦ Московського Патріархату Володимира Сабодана чомусь виходить, на противагу вищеназваним церковним ієрархам християнства, хоча й теж потужна, але негативна (мінусова енергетика). Для мене це й досі залишається загадкою. Хоча загальна енергетика богослужінь, які проводить Володимир Сабодан у Києво-Печерській лаврі, має позитивну енергетику, однак як тільки на телеекрані з’являється Предстоятель УПЦ Володимир, одразу телеекран наповнюється негативною енергетикою, на що миттєво реагують біорамки.

Назагал, як я вже писав у попередніх розділах, за біоенергетикою люди діляться на два типи. Переважна більшість землян має від голови до пояса плюсову енергетику. Проте є невеличка частина людей з протилежною – мінусовою енергією. До таких, приміром, відноситься й перший Президент України Леонід Кравчук чи, наприклад, Медведчук, або ж письменники Василь Шкляр, Дмитро Павличко чи Оксана Забужко, або ж уже покійний Юрій Покальчук тощо.

До речі, на фотографіях кожної людини залишається частка її біополя, власне, за всією логікою, це частка душі. По будь-якому фотознімку можна встановити не лише плюсову чи мінусову енергетику особи, а й зчитати іншу інформацію про неї. Не дивно, що екстрасенси по фотографії людини можуть лікувати, а чародії-чаклуни чи шамани навіть насилати на людину якусь хворобу-пристріт. Раніше я скептично ставився до того, коли різні нетрадиційні цілителі пропонували хворим для лікування навіть свої фотосвітлини, вважав це звичайні-сіньким шарлатанством. А тепер, достеменно вивчивши це явище, зрозумів, що глибоко помилявся. Справді фотокартка лику якогось потужного біолокатора чи чаклуна може в тій чи іншій мірі впливати на особу із слабкою волею, отож слід надзвичайно обережно ставитися до подібних явищ чи різних замовлених, власне, зачаклованих амулетів, чи інших речей.

Цікавим є те, що біоенергія кожної людини залишається на фотосвітлині навіть і після її смерті. По ній можна визначити біополе давно померлої людини. Візьмемо для прикладу хоча б Володимира Леніна, Гітлера чи Сталіна, або ж відомого українського письменника Володимира Винниченка. По їхніх фотографіях при допомозі біорамок і тепер, через багато літ після їхньої смерті, легко визначити, що вони мали мінусову енергетику. Слід пам’ятати, що біоенергетику тієї чи іншої особи можна визначити лишень по фотографії чи кінострічці, проте не можна визначити її по портреті, написаному художником, а також за фотороботом, бо на них відсутнє біополе (душа) даного суб’єкта. Дивним є те, що навіть багато разів перефотографовані світлини теж зберігають оту біоенергетику сфотографованої особи, цебто космічну інформацію про людину. Чи не через те в мусульман чи буддистів існує своєрідна релігійна заборона фотографуватися чи дарувати один одному свої світлини на згадку, напевне, аби ніяка зла стороння сила не могла вплинути на людину по її фотознімку, адже на нім зафіксована ота таємна космічна (Божа) інформація про неї.

Нарешті ми, шановний читачу, підійшли до нашого підзаголовного питання про сакральні культові або ж державні знаки-символи та їхній вплив не лишень на нашу підсвідомість, а й на навколишній світ. Я уже кілька років поспіль досліджую енергетику сходження Благодатного вогню в Єрусалимському храмі нашого Спасителя у переддень Воскресіння Христового, цебто Великодня або Пасхи. Минулого 2008 року це незбагненне за дивотворністю святе дійство відбувалося в Господньому храмі о 14 годині 5 хвилин за Київським часом. Боже, яка потужна позитивна Господня енергія просто вихлюпує з телеекрану в цю неповторну мить, залишаючи на фотознімках та не відеоплівках свій вічний незнищенний слід.

Це загадкове своєю неземною таїною дійство відбувається ось уже впродовж двох тисяч літ і саме в Єрусалимському храмі, зведеному на місці поховання і воскресіння Ісуса Христа. Найзагадковішим є те, що сходження Благодатного вогню відбувається лишень перед православним Великоднем і можуть його вимолити в Бога тільки православні священослужителі, бо іншим християнським конфесіям, що теж намагалися не раз своїми молитвами викликати сходження Благодатного вогню, ні разу не вдавалося цього зробити. Хіба це не знаменно! Звідси самим собою напрошується правильна відповідь: або ж свято Воскресіння Христового слід вираховувати лишень за старим стилем Юліанського календаря, або ж православ’я – це найправдивіша перед Богом, найістинніша і найблагодатніша вітка християнства, на яку слід рівнятися усім вірним духовного вчення нашого Спасителя Ісуса Христа. Інших переконливіших думок я просто не знаходжу.

Ми нині вже знаємо, що на людину може впливати навіть колір, вже не кажучи про музику. Приміром, один колір пригнічує, інший заспокоює чи збуджує, а третій дратує чи налаштовує до войовничості, або до дискомфорту тощо. Так само й музика, вплив якої ще більший на нашу підсвідомість, ніж того ж кольору. Вже навіть науково доведено, що злагоджена мелодійна, наприклад, симфонічна музика заспокоює, розслаблює, наповнює людське єство любов’ю, смиренністю, лагідністю, а тим більше духовні церковні піснеспіви з потужною позитивною енергетикою. Однак у нинішній час звідусіль, особливо з телеекранів телевізорів чи з концертних сцен, слух наш частує не ота високоблагодатнотворна музика чи пісня, а потужнодецибельна агресивна за своїм звучанням і негативна за енергетичним потенціалом верескливо-вульгаризована музика, що формує в молодої людини протилежні, власне, антигуманні і антиморальні смаки. Найбільша прикрість, що вона сьогодні заполонила увесь цивілізований світ.

Я, шановний читачу, не помилився, коли висловивсь, що ота тамтамно-агресивна музика несе негативну енергетику. Я багаторазово проводив подібні дослідження і стовідсотково пересвідчився, що, наприклад, ота антигосподня музика тих же сатаністів несе величезної потуги негативну енергетику, яка продукує в молодому організмі, особливо у несформованій психіці юнака чи юнки, не високодуховні і високоморальні цінності, а навпаки, розвиває агресивність, егоїзм, злобу, гординю, хворобливе вип’ячування власного Я, цебто породжує антихристиянські засади. І це ще не все. Вона впливає негативно не лише на психіку, а й на весь організм, викликаючи різні збоченства і невиліковні хвороби. Одне слово, така музика – це невидима повільна диявольська чума, що нищить особистість, моральні засади добра й любові, налаштовуючи людську психіку на руйнівну тональність немилосердя, садизму, розтління, морального і духовного занепаду та опустошення душі ницими помислами і діями. Але детальніше про це піде в наступних розділах книги.

Однак залишімо цей своєрідний ліричний відступ і повер-німося до містичних чи ритуальних символів і знаків. Відразу хочу застерегти нинішніх багатьох шанувальників різних замовлених чаклунами амулетів і медальйонів. Це лиш на перший погляд необізнаної людини подібна річ здається зовсім безневинним дійством. Насправді ж  це не так. Бо теж, як і музика чи наслання чаклуна (екстрасенса), є невидимою чумою, заявляю про це на повному серйозі. Якось ще років 20 тому, а, може, й більше, мені прийшло на гадку визначити енергетику деяких загальновідомих знаків та символів. Моєму здивуванню не було меж, бо досліджувані мною знаки чи символи несли або позитивну, або негативну енергію. Виявилося, що християнський хрест будь-якої конфігурації несе велику позитивну енергію. Таку ж енергетику випромінює шестикутна зірка Давида і український тризуб, коло чи трикутної форми знаки. Проте свастика, п’ятикутна зірка, той же мусульманський півмісяць чи графічний знак американського долара виділяють потужну мінусову (негативну) енергію. Я десятки разів, сам собі не вірячи, повторював досліди, але результат залишався однаковим, водночас і загадковим, ставлячи перед мною додаткові знаки запитання, на які важко знайти відповіді чи пояснити звичайними земними законами буття. Це справді скидалося на містику. Проте багато чого ставало зрозумілішим. Наприклад, чому сатаністи вибрали своїм символом, цебто ритуальним знаком, саме п’ятикутну зірку. До речі, немає ніякого значення чи вона (зірка) перевернута, чи знаходиться в нормальному положенні, вона все одно виділяє лишень негативну енергію, причому дуже потужну. Ці відкриття до певної міри привідкрили переді мною і причини та природу незрозумілих досі для мене загальнодержавних суспільних чи політичних психозів. Аби не бути голослівним, візьмемо хоча б ситуацію під час культу особи Сталіна, коли десятки мільйонів людей страчували як ворогів народу, однак у країні більшовиків панував масовий гіпноз величі вождя і «мудрого батька всіх народів», хоч і найбільшого ката людства Йосифа Сталіна. Чи того ж Гітлера у фашистській Німеччині. Німці, як і мешканці СРСР, теж знаходилися під масовим суспільним гіпнозом «величі і непомильності» фюрера Адольфа Гітлера. Можливо, оті сакральні знаки фашизму і комунізму – свастика і п’ятикутна зірка, що зустрічалися на кожному кроці, на кожному чолі чи плечі, або ж на грудях – і спричиняли не поступ до любові і свободи, а шлях до масового терору, до ненависті, до кровопролиття, до перебільшення своєї значимості, цебто до супергордині і суперегоїзму, до агресивності, до антигуманних антихристиянських методів усе вирішувати з позиції сили і диктату. Хіба це не сеанс масового гіпнозу чи суспільної шизофренії?! Чи ця суспільна хвороба була не наслана саме злими силами під сакральними знаками сатани?! Чи не тому й понині тероризм притаманний саме країнам мусульманського фундаменталізму? Або ж чи не тому в них така споконвічна ненависть до християн? Варто над цим замислитися, чому це їхній найголовніший сакральний знак несе негативну, а не позитивну енергію. Значить, творцем і покровителем їхньої віри є якась інша вища сила, ніж у християн. Можливо, й агресивність православних християн Московського Патріархату до української національної церкви теж зумовлена тим, що сам предстоятель УПЦ МП Сабодан  несе мирянам УПЦ власну негативну біоенергію. Я не стверджую цього, а лишень розмірковую над цим загадковим явищем, адже і у патріарха Філарета, і в Гузара чи інших священослужителів українського православ’я енергетика позитивна. Це ще раз підтверджує той незаперечний факт, що відлучення московським Синодом патріарха Філарета від церкви є не Божим, а лишень людським вироком, бо Господній Святий Дух й після отого фарисейського відлучення перебуває на нім, про це засвідчує величезна позитивна енергія, що виходить від його особи і яку можна зафіксувати навіть із телеекрана.

А тепер спробуємо детальніше розглянути вплив вищезгаданих символів чи сакральних знаків на людину. І чи не можна тут провести паралелі між чарами чаклуна, що дією своєї негативної біоенергії насилає на людину якусь хворобу, та впливом на неї сакральних знаків з однотипною енергетикою? Ми вже знаємо, що коли чаклун накладає на когось свою вбивчу відьмацьку енергію, то миттєво перезаряджає кожну клітину тіла супротивника протилежною за знаком мінусовою біоенергією. Цей стан призводить до раптової тяжкої хвороби на енергетичному рівні. А коли оте наслання сильне, то й до смерті, якщо вчасно не зняти з навроченого оту вбивчу негативну чаклунську енергію «лихого ока».

А тепер уявімо ситуацію, коли людину постійно оточують якісь сакральні знаки чи символи, що постійно випромінюють подібну, нехай і меншої потужності, енергію? Ми вже знаємо, яку біоенергетичну і фізичну мутаційну дію вона може спричинити в людському організмі, впливаючи навіть на мікро-елементи, збільшуючи чи зменшуючи, або ж видозмінюючи ті чи інші життєво важливі мінеральні речовини в нім. Тому мені аж полегшало на душі, коли пересвідчився, що Володимирів герб Тризуб, який нині є знаковим геральдичним символом нашої держави України, випромінює потужну позитивну, а відтак благодатну Боготворну енергію. Чи не через те нині в нашій молодій державі чи не на найвищому рівні з поміж країн пострадянського простору утвердилася демократія і свобода слова, а народ активно навертається до Христової Церкви, до Бога. Правда, той хресний шлях його до правди і добра поки що важкий, тернистий. І це закономірно, адже при державному кермі ще й досі залишаються люди, виховані старою системою безбожжя і бездуховності, вони, безперечно, є гальмом духовного, а відтак морального і матеріального воскресіння України як розвинутої світової держави. Найбільша біда її в штучному поділі народу зарубіжними емісарами і власними яничарами за мовними і духовними чи ментальними ознаками на східняків і західників. Найприкріше, що оті ворожі нашій єдності сили все роблять для того, аби Схід і Захід України ніколи не змогли об’єднатися в єдиний помислами і духом народ. Єдина надія на церкву. Отож дай, Боже, аби наші, явно штучно поділені Християнські церкви якнайскорше об’єдналися в Єдину Українську Християнсько-Православну Помісну Церкву

з духовним центром у славному історичному Київграді.

До речі, навіть домашні ікони, до яких ми молимося, теж випромінюють Боготворну благодатну позитивну енергію. І чим довше намолена ікона, тим потужнішу енергію вона виділяє, оберігаючи родинне вогнище від лукавого. Із силою цієї Боготворної енергетики, мабуть, пов’язані й непоодинокі оновлення ікон, як прояв Господнього дива в нинішні часи.

Закінчуючи цей розділ книги, хочу звернути увагу читача на християнське терпіння. Бо саме терпіння – є однією з духовних основ християнства. Істинному християнинові потрібно уміти терпіти і чекати Божої відповіді на свої молитви. Але молитва наша має прохати в Господа прихильності і допомоги в справі, що має послужити добру і справедливості, а не для задоволення якихось особистих егоїстичних чи хтивих гріховних потреб. Бог любить довготерпеливих, котрі не піддаються на спокуси та не зневірюються в своїх молитвах. Це лишень диявол миттєво відгукується на чиїсь хтиві помисли, аби заманити охочого легкої наживи у свої тенета гріха. Отож вір і будь праведним у своїх вчинках, і сповняться твої бажання. Однак молитва без віри не сповнюється. Ісус Христос сказав: «Просіть – і буде вам дано…» Потрібно молитися скрізь, а не тільки в церкві. Американські астронавти молилися навіть на Місяці. Бог скрізь приймає молитву, бо він всюдисущий.

Лишень Боже слово, щира молитва і віра в нашого Господа заважала колишній більшовицькій системі, за якою стояв диявол, внутрішньо, цебто на рівні підсвідомості, остаточно перетворити людей в абсолютних безбожників, себто душею підзвітних не Богові, а сатані. Бо як ми уже пересвідчилися, тільки Господньою молитвою і глибокою непохитною вірою в нашого Небесного Отця можна боротися з демонічними проявами царства тьми, з його негативною руйнівною енергією. Тому дияволу, аби торжествувати на землі, необхідно було знищити, витяти під корінь християнство як таке, аби ні одна людина на землі більше не промовила до Бога Господньої Молитви, яка для диявола і його демонічного ложа є рівноцінна погибелі. І слава Богу, що загорділим комуністам навіть найжорстокішим терором проти Христової Церкви не вдалося вбити в людських душах Бога, бо якщо навіть одна людина із тисячі мешканців нашого краю просила в нього заступництва, Він зважав на це. Тому нині диявол шукає інших шляхів відвернення людини від Бога. Приміром, в Україні певні антихристиянські сили намагаються реанімувати язичеську віру наших далеких предків, мотивуючи свою діяльність тим, що вона є історичним віросповіданням українців, нащадків древніх русичів. Хочу застерегти бажаючих клюнути на цю хитру антихристиянську наживку. І ось чому. Я вже кілька років скрупульозно вивчаю це явище відродження поганства в Україні і прийшов до єдиного висновку: носії цієї віри, їхні ритуальні зборища на новітніх чи древніх язичеських капищах виділяють, на відміну від християнських молебнів у храмах, могутню негативну (мінусову) енергетику, подібну до тої, що присутня на зборищах (шабашах) чаклунів чи відьмаків. Я в цьому неодноразово пересвідчувався, переглядаючи теле-передачі з місць подібних дійств чи по фотосвітлинах у пресі.

  А ще мусимо пам’ятати, що наш людський мозок, а відтак і душу, що працюють у тісному взаємозв’язку, можна порівняти з комп’ютером. На комп’ютері людина може записати будь-що. Щоправда, може й стерти, бо саме вона є творцем комп’ютера. Однак творцем нашого мозку і душі є не ми з вами, грішні маленькі люди, а Бог. Отож лишень Він може стерти з нашої пам’яті усе зафіксоване нею (а відтак і Богом), тільки не людина, бо рівень будови нашого мозку, а тим більше душі, в якій сконцентрована вся життєва інформація про кожного з нас, – витвір вищого розуму, що непідвладний нашому людському розумінню. Бо розуміти можна лишень твір своєї творчості. Отож те розуміння доступне тільки нашому Творцеві, що сконструював нас за своїм власним кресленням і будовою. Тому всі наші добрі справи і прогріхи зафіксовані Всевишнім Розумом і Він в кожну мить може зчитати їх з матриці нашої душі і мозку з будь-якої точки безмежного Всесвіту.

Як я вже писав у попередніх розділах, у глибоко віруючих християн навіть зникає мінусова енергетика лівої руки, а на її місце якимось дивним чином з’являється плюсова (позитивна). Цікаво б перевірити людей, що займаються чорною магією. Тоді в них, за всією логікою, має зникнути плюсова енергетика з правої руки. І якщо у них права рука набуває негативної енергетики, значить, мої припущення про протилежні за полюсністю Божу і диявольську біоенергетики одержують реальне підтвердження.

Мабуть, мав слушність Еклезіяст, стверджуючи: «Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумця – ліворуч». У зв’язку з цим мені завжди згадуються слова моєї бабусі Магди, маминої мами, яка не закінчила жодного класу, навіть початкової школи, але завжди наголошувала (як виявилося для мене аж тепер) правильне твердження, одержане, мабуть, на рівні підсвідомості, що в кожної людини на правому плечі сидить Божий янгол, а на лівому – янгол сатани і ведуть вічну боротьбу за душу кожного з нас. І вже від самої людини залежить, хто переможе в отій впертій боротьбі, як мовиться, не на життя, а на смерть.

Далі: Розділ 14