С. Праск

Чия ж загадкова невидима

Енергетична  

сітка мережить нашу планету?

Ми з вами звикли до різноманітних географічних карт чи глобусів, на яких для зручності орієнтування нанесена градусна сітка: паралелі і меридіани. Без тієї сітки координат людині було б важко знайти ту чи іншу точку на мапі Землі. По ній орієнтуються і мандрівники, і льотчики, і військові, і геологи. Без топографічних карт немислима жодна військова справа, а для геологів нанесення нових родовищ корисних копалин тощо. Одначе ця градусна сітка придумана самою людиною. І мало хто знає, що наша планета Земля має ще й іншу, теж невидиму людському оку енергетичну мережу, однотипну паралелям і меридіанам ліній, які можна виявити лишень енергетичними методами. Я теж довго не знав про існування цієї невидимої геоенергетичної сітки, лінії якої знаходяться на однаковій відстані одна від одної як і з півночі на південь, так і з заходу на схід. Довідався про них зовсім випадково від одного, як тепер кажуть біолокатора, цебто лозошукача, що навідався до нашого міста і йому в редакції місцевої газети порадили звернутися до мене, як такого, хто цікавиться і досліджує біоенергетику людини.

До речі, мої перші публікації в пресі з цього приводу відносяться ще до 1990 року, коли подібні «крамольні» судження журналісти вже не боялися виносити на сторінки своїх газет. Однак оті мої перші публікації, мабуть, аби зняти з себе відповідальність, цебто застрахуватися, місцеві редактори супроводжували зауваженнями від редакції такого типу: «У міркуваннях автора, звичайно, багато моментів, які не співзвучні з матеріалістичним вченням. А ми матеріалісти. Водночас заслуговують на увагу порушені С. Б. Праском аспекти морального виховання, впливу віри на стан людської душі. Тож сподіваємось, що читачі, атеїсти й віруючі, відгукнуться через газету, подискутують з ним». Або ж: «Цією публікацією редакція аж ніяк не має наміру закликати вірити чи не вірити в бога чи якому богові молитися… (навмисне зберігаю редакційну літерацію.) А от поміркувати над спостереженнями автора, його висновками, на наш погляд варто».

Отож цей біолокатор, що демонстрував своє вміння виявляти родовища корисних копалин, зокрема вугілля, просто по звичайній адміністративній карті України, на якій жодні корисні копалини не були позначені. Його біорамки, на моє здивування, й справді перехрещувалися в районі Донбасу чи Львівсько-Волинського кам’яно-вугільного басейну. Я ще з часів студентської практики в геологічних експедиціях знав, що деякі геологи при допомозі таких біорамок розшукували корисні копалини на місцевості, хоча не всі довіряли таким нематеріалістичним методам, але щоб розшукувати їх на звичайній географічній карті – це було для мене вже на межі фантастики. Одначе яких див у світі не буває. З багатьма з них, здавалося б, зовсім нереальними, довелося й мені спіткнутися під час експериментів з біорамками. Та найбільше мене заінтригували оті невидимі енергетичні лінії мереж Хартмана, Вітмана і Курі. Виявити їх мені вдалося з першого разу. Справді, через однакові проміжки відстаней вони чергувалися, утворюючи своєрідну енергетичну сітку. Місця перетину тих ліній мають мінусову енергетику, а внутрішня частина квадрата – плюсову, а може, й нейтральну. Для мене відкрилося нове, невідоме досі поле досліджень: що ж це за лінії, які розміри їхніх квадратів, яким чином і для чого створені, їхній вплив на людину тощо? Проте в жодних енциклопедіях чи наукових дослідженнях мені не вдавалося знайти про них хоча б якусь дещицю інформації. Не вдавалося розшукати й відомостей про авторів їхнього відкриття, чиї імена вони носять. Ніякого ученого Хартмана, Вітмана чи Курі не знайшов на сторінках різноманітної довідкової літератури. Правда, в пресі зустрічалася інформація про якісь загадкові геопатогенні зони, якими, на жаль, займалися такі ж любителі, як і я, а не серйозні науковці. Прикро, що багато наукових мужів, яких мусило б зацікавити це загадкове явище, сприймали це із скепсисом, дивилися на мене, як на чергового дивака з вивихнутою психікою. Тому я вирішив продовжувати дослідження самотужки своїми простими методами. Але насамперед вирішив зробити графічну схему цієї мережі, визначити відстані між паралелями і меридіанами (так я умовно назвав ці енергетичні лінії). Виявилося, що найдрібнішу сітку створюють лінії Хартмана. Правда, вручну, без відповідних приладів важко встановити абсолютно точні відстані між цими лініями. Похибка може становити до десятка сантиметрів. Отож квадрати, а правильніше паралелограми мережі Хартмана мають відстань між паралелями приблизно 2.45 метра, а між меридіанами 2.30 м., розміри чотирикутників ліній Вітмана відповідно становить 4 м. х 3.80 м. і ліній Курі приблизно 14 м. х 11 м. Як бачимо, найкрупнішими з них є паралелограми ліній Курі. Для нанесення схеми цієї мережі я вибрав у своєму дворі одну таку клітину перетину ліній Курі і наніс на ватманському папері й менші за розміром клітини перетину ліній Вітмана і Хартмана. І ось що вийшло. Дивіться мал. 17, де червоним кольором зображені енергетичні лінії Курі, синім – мережа ліній Вітмана і чорним – сітка ліній Хартмана. Можливо, існують ще й інші мережі крупніших масштабів, які не відомі поки що людям, себто ще ніким не відкриті.

Я довго аналізував цю схему загадкових енергетичних мереж, намагався знайти якусь закономірність їх розташування, порівнюючи з номенклатурою топографічних карт різних масштабів. Однак номенклатура топографічних карт з цією енергетичною мережею зовсім не ув’язувалася. Ці таємничі геоенергетичні лінії на поверхні суші явно відображали якусь іншу, явно не земного походження систему координат, ба навіть можливо органічно не пов’язаних між собою цілком окремих незалежних мереж. Бо якби, наприклад, квадрат ліній Курі ділився за номенклатурним принципом топографічних карт на 4 квадрати ліній Вітмана, то було б все зрозуміло і вони б творили єдину, пов’язану між собою мережу якихось координат. Однак геоенергетичні лінії взагалі не узгоджувалися з такою схемою, тому лиш ставили переді мною нові загадкові знаки запитань. Напрошувалася єдина логічно правильна думка, що ці три енергетичні мережі створені для різних цілей, або ж різними невідомими творцями, хоча, можливо, й для однакової мети – контролю якихось вищих неземних сил чи цивілізацій за кожним клаптиком земної поверхні. Приміром, площа найменшої клітини ліній Хартмана становить приблизно 5,5 м², а ліній Курі аж 154 м². Виходить, що чиєсь, і може й, навіть не одне, а три далекоглядних небесних ока спостерігають за кожною ділянкою землі. Але ж чиє це око?! Те сакраментальне питання виникло в мене після одного вражаючого експерименту. Зрозумілим є те, об чім застерігають численні так звані біоенергетики-екстрасенси, та й офіційна наука все більше на цім наголошує, що в місцях перетину цих енергетичних диволіній знаходяться несприятливі для всього живого, цебто геопатогенні зони з негативною енергетикою. А про вплив негативної біоенергії на людину ми вже знаємо з попередніх розділів. Фахівці радять на перетині цих ліній не ставити ліжко, особливо дитяче чи обладнувати робоче місце з уже відомих нам причин згубної дії на живий організм цих патогенних зон із шкідливою енергетикою. Однак після відкриття мною цілющого чи очищаючого впливу молитви «Отче наш», я, нехай простить мені Всевишній, якщо це святотатство, перевіряю, а точніше, випробовую на міцність кожне таке загадкове енергетичне явище Господньою молитвою. Отож яким було моє здивування, коли після промовленої молитви «Отче наш», я у кімнаті, де вона була промовлена, а потім навіть у своєму дворі вже не міг виявити жодної з цих ліній. Проходило кілька, а точніше три дні, аж поки я знову міг у тім місці, де з моїх вуст, ба й навіть мисленно, прозвучала Господня молитва, виявити біорамками лінії і Хартмана, і Вітмана, і Курі. Виходило, що на них одночасно й однаково впливала молитва «Отче наш», ніби нейтралізувала на певний час їхню негативну (від’ємну) енергетичну дію чи силу. Себто вони зникали. Я безліч разів проводив подібні дослідження, а результат залишався однаковим. Значить, помилки чи випадковості не могло бути. Щоправда, мої дослідження поставили переді мною ще одне неймовірне за несподіванкою запитання! Виявилося, що промовлена мною молитва «Отче наш» діяла, а правильніше впливала на цю загадкову енергетичну мережу лишень у моєму дворі, обнесеним дротяною загорожею. Та досить було вийти через хвіртку за межі двору, як біорамки відразу, цебто миттєво відшукували ті раптом зниклі у моєму дворі енергетичні лінії. Це справді виглядало на фантастику чи якийсь містикаційний жарт невідомих сил. Бо хто ж з нормальних людей може в подібне повірити. Однак повторення досліду не змінювало результату і заводило мою уяву в глухий кут нерозуміння. Я боявся про те комусь й заїкнутися, аби не сприйняли мене за абсолютного ідіота з вивихнутою психікою.

Але якось, після моїх багатолітніх досліджень загадкової геоенергетичної мережі, у руки мені потрапили роздуми, правильніше, уже певні, подібні до моїх, дослідження завідувача медичного відділу якогось Київського ТОВ «Спінор Інтернешнл» Зенона Бандрівського, у яких ішлося про існування та вплив торсінового (інформаційного) поля на людину. Отож не можу не навести його міркування з цього приводу: «Дешифрування космічних знімків та аналіз геофізичних даних дали змогу встановити, що в Києві розташована велика кільцева структура (ККС). Найцікавішим є те, що Київські церкви та храми знаходяться в геопозитивних зонах цієї структури, а цвинтарі – в негативних. Сьогодні вчені знову активно заговорили про існування позитивних та геопатогенних зон… Як засвідчують спостереження сучасних біоенергетиків (лозоходців), більшість старих церков стоять саме на тих ділянках, де земні енергетичні витоки чи випромінювання діють на людей сприятливо – де на них, так би мовити, сходить Божа благодать. Що це за енергія – достеменно не відомо. Припускають, що це високочастотне електромагнітне випромінювання, витоки екситонної (електрон-позитивної) плазми, гіпотетичне торсінове поле тощо. Спостереження біооператорів підтвердили: найменші за розміром і напруженістю геоаномальні зони утворюють так звану мережу Гартмана, яка покриває практично всю поверхню материків у вигляді ортогональної мережі зі стороною близько 2.5 метра, причому негативний стосовно людини вплив існує у вузлах перетину ліній цієї мережі, а позитивний – у центрах квадратів».

Як бачимо, мої багатолітні дослідження підтверджують і вчені та вже займаються їхнім вивченням. Але і це ще не все. Цитую міркування Зенона Бандрівського далі: «… За більш ніж 1500 літню історію в Києві було споруджено багато храмів. Загальна їхня кількість, за підрахунками істориків, сягала 400. На жаль, більшість храмів не збереглися внаслідок війн і пожеж, а особливо варварські акції більшовицьких «борців із релігією» знищили переважну частину тих споруд. Позначивши ці точки (разом із місцями тих храмів, що збереглися й досі) на нашій карті ККС, ми отримали дуже цікаві результати. Всього було враховано 96 місць розташування храмів. Виявилось, що вони не розкидані по території Києва «як будь». Можна припустити, що храми будувались у центрах квадратів енергетичної мережі, більш крупної і потужнішої, ніж мережа Гартмана. Заміри енергополя в деяких Київських храмах (Софіївському соборі, Андріївській церкві) виконані біооператорами, засвідчили, що ці храми споруджені на геопозитивних ділянках. Старокиївська гора є свого роду аномалією. Зйомка, проведена біооператорами В. Цибком, В. Олійником і О. Горошком, показала, що центральна частина Старокиївської гори – це ділянка, де на площі одного гектара немає мережі Гартмана: земне енергетичне поле тут рівномірне й позитивне. На цьому тлі виділяється невелика ділянка потужного позитивного поля у вівтарній частині Десятинної церкви – на місці, де раніше, як можна думати, стояв ідол Перуна. Очевидно, і в дохристиянські часи наші предки розташовували свої культові місця на геопозитивних («святих») ділянках».

Як на мене – це дуже цікаві дослідження. Можу з усім погодитися, лишень не з кінцевим висновком цього уривка статті про Перуна і розташування в дохристиянські часи своїх культових споруд на геопозитивних ділянках, адже за моїми власними дослідженнями на молитовно-ритуальних зібраннях теперішніх язичників тієї ж Рунвіри домінує (на відміну від християнських храмів) потужна негативна енергетика. В цьому я пересвідчився неодноразово, визначаючи їх енергетику з телепередач чи фотосвітлин. Значить, за всією логікою, їхні жертовні капища чи святилища не могли розміщуватися у зонах чи місцях з протилежною, цебто позитивною енергетикою. Швидше можна припустити, що саме розташування в тих місцях християнських Господніх храмів спричинили оті геопозитивні зміни внаслідок багатовікового намолювання (цебто освячення) цих місць. Гадаю саме цим можна пояснити твердження Зенона Бандрівського про зникнення на великих ділянках мережі Хартмана чи як висловлюється пан Зенон – Гартмана. Бо коли лишень один раз промовлена молитва «Отче наш» звичайною людиною, а не священослужителем (вже не кажу про святих отців найвищого рангу) може на певний час нейтралізувати оті негативні енергетичні лінії не лише мережі Хартмана, а й Вітмана і Курі (я в цім стовідсотково переконався), то які геопозитивні зміни можуть здійснити в цих місцях постійні багатовікові богослужіння. Мабуть, вони на довгі роки, якщо не на вічно освячують їх Божою благодатною енергією Святого Духа.

На цікаві узагальнення і висновки може наштовхнути нас і факт розташування київських церков і храмів саме в геопозитивних зонах ККС, а цвинтарів – у негативних. І якщо це дійсно так (а я не можу не вірити твердженню Зенона Бандрівського), то можна сміливо заявляти, що позитивна енергія – це енергія для живих, цебто Небесна Сила Живого Бога, а негативна – це енергія мертвих, цебто тьми. Ця теза багато чого може розкрити і розставити на свої місця. Тоді недарма люди, які займаються різними окульними науками, спірітизмом, цебто спілкуванням з душами мертвих, чорною магією наділені і несуть саме негативну енергію, про що я вже писав у попередніх розділах, а святі Божі люди – могутню позитивну енергію.

Одначе продовжимо знайомитися з матеріалами інтерв’ю Зенона Бандрівського: «Кінець другого та початок третього тисячоліття позначені стрімким розвитком теорії торсінового поля. Будь-яке явище в природі приховує інформацію про себе – це так звана торсійно-інформаційна компонента. Спільно з науковцями Українського інституту екології людини та професором Михайлом Куриком ми провели низку експериментів, щоби перевірити цю теорію. Протягом трьох місяців досліджували вплив поля символіки Тризуба на властивості питної води. Одержані експериментальні результати дозволили зробити висновок: обробка питної води полем, яке створює рунічний символ «Тризуб», призводить до повного структурного упорядкування води, збільшення її біологічної активності… Російські вчені дослідили вплив торсінового поля на фізіологічні реакції тварин. Піддослідних мишей було опромінено смертельною дозою радіації, але ті тварини, що знаходилися в торсіновому полі правої (цебто позитивної) поляризації, залишилися живими. Якщо підбити підсумки, то можна стверджувати от що: інформаційна (торсінова) компонента ділиться на позитивну і негативну… Розглядаючи сучасний духовний стан суспільства, можна прослідкувати його залежність від змін інформаційного поля. Згадаймо історію: чим характеризувався початок епохи після жовтневого перевороту? А тим, що почали масово руйнувати релігійні споруди (носії позитивної інформаційної компоненти) і фізично знищувати духовенство».

Що можна тут сказати? А лишень те, що мої багаторічні дослідження не були плодом хворобливої фантазії. Що все це не міф, не фата моргана, а істинна реальність. Як виявилося, до подібної думки дійшли зовсім інші люди, науковці, про існування яких мені не було нічого відомо, аж поки цьогоріч до рук мені не потрапила ця підтверджуюча мою правоту інформація. Як бачимо, навіть учені експериментально підтвердили зміни у питній воді під дією торсінового поля Тризуба. То чому б, як я вже писав у попередніх розділах, подібну, тільки вже негативну дію ми і довколишній світ не зазнавали від тієї ж п’ятикутної зірки, що зустрічалася на кожному кроці (і на ремені, і на чолі) чи від свастики? Цілком погоджуюся з російськими вченими, які проводили експерименти із піддослідними мишами. Мені відразу пригадався випадок з власного життя після Чорнобильської атомної катастрофи, але про це піде вже в наступному розділі книги, де мовитиметься про зцілюючи силу молитви, як і назагал усієї Віри Христової.

Закінчуючи свої розмисли про наявність на поверхні землі загадкових геоенергетичних ліній, варто замислитися над тим: а чия ж це загадкова енергетична мережа? Те, що вона служить для збору інформації про кожен клаптик землі, а може й, кожної людини, у мене не викликає сумніву. Ця інформація може стосуватися не лише поверхні планети, а й внутрішньої її будови. Маючи такий енергетичний торсіновий локатор, переконаний, що нашу матінку-землю певні космічні сили можуть вивчати з будь-якої відстані, вже не кажучи про наш єдиний природний супутник Місяць. Адже й досі залишається загадковим той феноменальний факт, чому це він, обертаючись навколо землі, постійно звернутий до неї лишень одним боком, цебто робить під час повного оберту навколо землі лишень один оберт навколо своєї осі, власне, аж за 28 днів. Звичайно, це лиш моє припущення, але коли справді американські астронавти щось загадкове на нім бачили, про що йшлося вже в інших розділах цієї книги, а один з них після польоту став глибоко віруючою людиною, то варто серйозно над тим замислитися. Подібні думки все частіше висловлюють і вчені, що наш супутник може бути своєрідним космічним оком спостережень за нами.

Щоправда, мене найбільше заінтригувало зовсім інше. Як я уже згадував вище – лишень молитва «Отче наш», а звідси за всією логікою і церковні богослужіння можуть нейтралізовувати цю загадкову енергетику геоенергетичних ліній нехай навіть на невеликих обмежених ділянках. Звідси випливає незаперечне твердження, що енергетична дія цієї мережі не всесильна, не надпотужна. Господня молитва «Отче наш» має значно сильніший, якщо не найпотужніший енергетичний чи торсіновий потенціал. Цебто інформаційна чи, може, якась інша невидима могуть її перевершує, а відтак нейтралізує на певний час негативну дію цих невидимих ліній. Коли мені вперше прийшло в голову провести такий експеримент, я спочатку подумав, що вся справа не в лініях і у молитві «Отче наш», а, можливо, у мені. Мовляв, прочитавши Господню молитву, я вплинув якимось чином на свою власну біоенергетику чи власне торсінове поле і тому такі результати. Однак вийшовши за межі свого двору, біорамки в моїх руках миттєво відшукували ті, якимось чином нейтралізовані чи перекриті іншою потужнішою енергетикою на моїм дворі геомагнітні лінії усіх трьох вищеназваних мереж. Значить, причина не у мені, а в могутній потузі інформаційного чи енергетичного поля молитви «Отче наш». Її позитивна енергія миттєво перекривала геоенергетичну потугу цих ліній чи, може, їхній доступ з космічного простору, якщо їхня природа неземна. Іншого пояснення в мене нема.

А коли врахувати той факт, що саме в точках перетину тих ліній знаходяться оті геопатогенні зони з могутньою негативною енергетикою, яка може згубно впливати на людський організм, то закономірно, що виникають відповідні припущення щодо їхньої природи. А коли ще зважити, що про ці загадкові лінії чомусь знають лишень різні чаклуни чи маги, або, як їх тепер гамузом зачисляють до екстрасенсів, але нічого не знає про них Свята Церква і священослужителі, то мимоволі виникає думка: а чи це часом не енергія якихось інших, супротивних Богові, космічних чи земних сил, які теж намагаються контролювати нашу планету. Я не стверджую цього, а лишень припускаю. І Бог з цією метою дав людині відповідну захисну «Зброю» молитви «Отче наш», якою можна не тільки боротися, а й перемагати всі негативні прояви злих темних сил.

Підтвердженням цього може служити той факт, що тільки 19 січня, цебто раз в рік на святі Водохрещі, цілодобово сходить на Землю подібна Господній молитві Божа благодатна енергія Святого Духа і в цей день просто неможливо виявити оті загадкові енергетичні лінії всіх трьох вище згадуваних мереж. Можливо, причина саме в тім, що вся вода на землі цього дня одержує Піднебесну позитивну енергію Святого Духа (недарма в цей день хрестився Ісус Христос), цебто виникає такий стан, як і після молитви «Отче наш», лиш з однією різницею, що цього дня Божа енергія аж цілу добу вкриває усю Землю і мовби нейтралізує на ній всі прояви інших енергетичних потоків чи очищає від них на цілий наступний рік. Недаром у народі кажуть: «Від Хрещенської води позбудешся всякої біди». А звідси виходить, що не потрібно прислухатися до порад різних новоявлених екстрасенсів-цілителів стосовно того, де ставити у кімнаті ліжко, аби воно не потрапило на перетин тих згубних ліній, а просто щоденно в кожнім домі, хоча б двічі на день вклякнути (бажано б усією родиною) і щиросердно промовити Господню молитву «Отче наш», як це робили наші мудрі предки, аби нейтралізувати будь-яку негативну енергетику у власному домі і у власній душі. А це значить охоронити себе від найрізноманітніших недуг, які, як правило, починаються саме на енергетичному рівні. Але про це детальніше довідаєтеся в наступному розділі книги.

Р.S.

Коли ця книга була вже майже набрана, її авторові пощастило виявити ще одну, вже четверту, ще ніким не відкриту, але значно крупнішу геоенергетичну мережу, лінії якої перехрещуючись складають квадрати десь приблизно 40 на 40 метрів. Автор їх найменував лініями Праска і тепер на будь-якій ділянці землі легко їх знаходить при допомозі біорамок.

Далі: Розділ 16